Володимирський собор розташований на території Херсонесу Таврійського (м. Севастополь у Криму). Собор було урочисто закладено 23 серпня 1861 року в присутності Імператора Олександра ІІ, який власноручно заклав перший камінь собору та поклав на нього десятирублеву золоту монету, та Імператриці Марії. Будівництво храму тривало довгих 15 років.
Архітектором проекту Володимирського собору був академік Давид Грім, значну лепту в будівництво храму вніс і інженер-архітектор М.Ю. Арнольд, керував будівництвом автор проекту Фороської церкви А. Чагін. Храм було побудовано в візантійському стилі. Собор за своєю площею сягав 1726 кв.м., з висотою 36 м. та діаметром куполу 10,5 м., стіни собору були метрової товщини. Це був найбільший в Україні храм на той час.
Вперше ідея увіковічення місця Хрещення Рівноапостольного князя Володимира належала головнокомандувачеві Чорноморського флоту віце-адміралові А. Грейгу, яку він висловив в 1825 році. А в 1827 році були проведені археологічні розкопки, завдяки яким вдалось виявити залишки базиліки св. Василія, в якій як вважають історики, і прийняв Святе Хрещення рівноапостольний князь Володимир в 987 році. Саме на цьому місці і вирішили звести Володимирський собор. Над спорудженням знаменного храму, а також над його оздобленням працювали світила науки та мистецтва, видатні художники, архітектори та інженери всього світу. Зокрема для центрального іконостасу використано роботи академіків Корзухіної та Неффа, майстрів Майкова, Рісса та Сорокіна. Мармурові роботи виконані італійськими майстрами Сеппі і Баскаріні.
При будівництві собору не використовувалось жодних розчинів, він будувався сухим способом з кам'яних брил, які стесувались таким чином щоб між ними не було щілин.
На новий собор покладались великі надії, він мав стати духовним та культурним центром країни, пам'яткою про велику подію – Хрещення Київської Русі, символом переходу від язичництва до християнства. Кошти на його будівництво надходили з усіх куточків країни.
Для будівництва храму використовувались найкращі матеріали, мармур привозили з найкращих родовищ Греції та Італії. Підлога храму була викладена у вигляді мозаїки з різних порід мармуру. Фасади собору були оздоблені різьбленнями по каменю та надзвичайними орнаментами. Освячення головного престолу Свято-Володимирського собору відбулось в 1891 році за участі архієпископа Таврійського і Сімферопольського Мартініяна. На час освячення храму оздоблювальні роботи ще тривали і завершились лише в 1892 році. Згодом було освячено і бічні престоли храму в ім'я Апостола Андрія Первозванного, князя Олександра Невського та святого Мартініяна.
В 1859 році з церкви Зимового палацу в Санкт-Петербурзі до Херсонесу передано частину мощів св. Рівноапостольного князя Володимира. Мощі були поміщені в мармуровий ковчег, який мав вигляд Євангелія. Окрім мощей князя Володимира в собор передано мощі 115 святих.
Під час Другої світової війни в 1942 році Володимирський собор було зруйновано і лише в 1990 році розпочались роботи по відновленню собору та реставраційні роботи, які тривали понад два роки. Реставрацію собору проводила корпорація "Укрреставрація". Було здійснено величезну кількість робіт, замінено зруйновані частини собору, відреставровано фасади.
В 1992 році відновлено Богослужіння в храмі.
В 1998 році в стіну храму була закладена пам'ятна капсула, яка свідчила про початок реставраційних робіт в соборі.
В 2001 році реставраційні роботи було закінчено і проведено урочисте освячення храму, після чого розпочато оздоблювальні роботи собору, позолочено бані та зроблене штучне підсвічування храму.
В квітні 2004 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир завершив освячення відновленого собору, а через кілька днів в соборі відбулось вперше за велику кількість років урочисте Пасхальне Богослужіння, яке відправив Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. На Богослужінні було присутнє все керівництво держави.
miirenka
