Місто Богуслав: карта вулиць, фото, опис

Місто Богуслав - районний центр Київської області, розкинулося серед розкішних лісів на річці Рось і знаходиться на відстані 123км від української столиці та 2км від залізничної станції. Його назва походить від річки Богуславки, яка є притокою річки Росі. Вперше про це поселення згадується у писемних джерелах 1032 р., воно було засновано князем Ярославом Мудрим з оборонною метою як фортеця для захисту Київської Русі. Згідно з історичними даними, у 1195 р. Богуслав, який належав київському князю Рюрику, разом з іншими поселеннями добре укріпленої лінії був переданий князю Всеволоду "Велике Гніздо".

У 1240 р. місто зруйнували монголо-татари, пізніше воно відновилося і у 60-тих роках XІV ст. потрапило під владу литовських князів. У 1569 р. після підписання Люблінської унії це поселення захопила шляхетська Польща. У 1620 р. Богуслав отримав привілей Магдебурзького права, в цей час тут нараховувалося 115 дворів, 15 шинків і 4 водяні млини, саме тоді він перетворився на центр Богуславського староства. Переважну більшість населення становили козаки. У середині XVІІ ст. тут нараховувалося вже 700 дворів.

Упродовж історії свого існування місцеве населення чинило опір колонізаторській політиці поляків, у зв'язку з цим на Київщині спалахували козацько-селянські повстання. У 1592 р. козаки під керівництвом К. Косинського захопили Богуслав. У 1594 р. тут відбулося народне повстання під керівництвом Северина Наливайка. Пізніше у 1637 р. місцеві мешканці були учасниками бунтів під проводом П. Павлюка та К. Скидана і у 1638 р. – під керівництвом Я. Острянина. Місцеві жителі брали активну участь у національно-визвольній війні українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Однак, після затяжної війни Росії проти Речі Посполитої, у 1667 р. між двома країнами було підписане Андрусівське перемир'я, згідно з яким Богуслав разом з іншими містами Правобережної України знову увійшов до складу Польщі. Тим часом його мешканці були змушені вести боротьбу не тільки проти польської шляхти, але також і проти завойовників з Криму. Відомо, що у 1678 р. Богуслав та його околиці був спустошений турецько-татарськими військами. У народному фольклорі на згадку про боротьбу з турецько-татарськими загарбниками залишилася дума "Втеча трьох братів з турецької неволі" та "Дума про Байду".

У 1685 р. Богуслав було звільнено від польських загарбників внаслідок збройної боротьби під керівництвом Семена Палія, після чого він перетворився на полкове місто Богуславського полку. Пізніше, у 1774 р. містечко стало вотчиною короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, який у 1778 р. підтримав привілей Магдебурзького права цього міста, що сприяло розвиткові тогочасного кустарного промислу та торгівлі. У 1793 р. Богуслав разом із землями Правобережжя увійшов до складу Російської імперії.

У другій половині XІX ст. у Богуславі розпочався активний розвиток промисловості. Тут виникали нові підприємства і кожного року відбувалися ярмарки. Перед початком Першої світової війни у місті нараховувалися три суконні фабрики, цегельний, машинобудівний і пивоварно-медовий заводи, а також – цукеркова фабрика. Наприкінці 1917 р. тут встановилася радянська влада, згодом – відгриміла Друга світова війна, після закінчення якої у Богуславі збудували нові промислові підприємства.

Назва міста пов'язана з одним з найяскравіших образів жінки-патріотки – Марусі Богуславки, яка, згідно з текстом народної думи, випустила на волю 700 козаків. Нині на її честь тут встановлено пам'ятник (1981 р.), до якого закохані і наречені весь час поспішають з квітами. Тут також розташована низка історичних музеїв: музей історії Богуславщини (1968 р.), меморіальний музей художника Івана Сошенка (1973 р.), музей-садиба Марка Вовчка (1985 р.), музей народних промислів (2006 р.) та музей декоративно-ужиткового мистецтва (2006 р.). Серед сакральних споруд особливо відзначається церква-ротонда Святої Трійці (1862 р.), яка була збудована у стилі пізнього класицизму.

З цим містом пов'язані імена легендарної Марусі Богуславки, художника Івана Сошенка, письменників – Тараса Шевченка, Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицького, Шолом-Алейхема та багатьох інших.

Богуслав славиться своєю тисячолітньою історією, а також пам'ятками історії, культури та архітектури. Згідно з народними переказами, саме звідси походять витоки Київської Русі. Крім того, Богуслав є містом легендарної козацької слави, що нагадує про звитягу минулих століть.

Andrij