С.м.т. Козелець: карта вулиць, фото, опис

Історія

Селище міського типу Козелець, що розкинулось на берегах річки Остер, — центр однойменного району Чернігівської області. Колись місто було значним, поважним та добре укріпленим з серйозною назвою Козлоград, що входило до складу Речі Посполитої. Активну участь мешканці міста брали у подіях національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Центром козелецької сотні Переяславського полку Козелець став з 1649 р., а вже з 1654 р. — Київського полку. У 1656 р. місту було подаровано магдебурзьке право. Саме тут у 1662 р. відбулася козацько-старшинська рада, де було вибрано Якима Сомка гетьманом України. Татари зруйнували місто у 1669 р. В Козелець було перенесене полкове керівництво Київського полку у 1708 р., і тут осіли полковник та козацька старшина.

Місто було адміністративним центром полку аж до 1781 р., а вже через рік стало повітовим містом. На сер. XVIII ст. тут діяли шкіряні та сально-шкіряна мануфактури, лікарня, кінна пошта. З 1802 р. місто ввійшло до складу Чернігівської губернії. На сер. XIX ст. у місті були повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, цегляні заводи, діяли п'ять ярмарок у рік. За дорученням Археографічної комісії замалювати архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини тут побував весною 1846 р. Тарас Шевченко. Не оминули місто ні руйнівні події світових війн, ні страшний голодомор. У післявоєнні роки у місті помалу відродились промисловість та освіта. Нині Козелець входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Козелець туристичний — собор Різдва Богородиці (головна пам'ятка міста; будувався на кошти Кирила Розумовського у 1752 р. — 1763 р.; собор витримано у барокових формах; фасади оздоблені густими рельєфами у вигляді рослинних орнаментів; до нього прибудовані три паперті круглої форми; зберігся унікальний дерев'яний іконостас XVIII ст., майстерно вирізьблений з липи і оздоблений позолотою, а його розписи зроблені художником Григорієм Стеценком; у нижній частині собору розташована т.зв. "тепла" церква, де є поховання графині Наталії Розумовської; поруч знаходиться дзвіниця); будинок полкової канцелярії (збудований на замовлення полковника Юхима Дарагана у 1756 р. — 1760 р. за проектом А. Квасова та І. Григоровича-Барського; нині тут бібліотека); Миколаївська церква (1781 р. — 1784 р.); Вознесенська церква (1866 р. — 1874 р., нині тут діє музей історії ткацтва Чернігівщини); садиба "Покорщина" (сер. XVIII ст.; спершу належала родині Розумовських, а потім — Дараганів, а після — Галаганів; основною спорудою садиби є невеликий панський особняк у стилі українського бароко, флігелі та кам'яниця). Можна також прогулятися міським парком (поруч із собором Різдва Богородиці). Є у місті і низка пам'ятників, зокрема пам'ятник (1961 р.) та пам'ятний знак Тарасу Шевченку, пам'ятний хрест жертвам Голодомору 1932 р. — 1933 р., пам'ятник воїнам-афганцям, меморіальний комплекс загиблим у другій світовій війні (1872 р.), пам'ятник-танк, пам'ятний знак генерал-майору Мікушеву Георгію Миколайовичу.

Свої двері туристам гостинно відчинять усі заклади готельно-ресторанного типу.

Уваги туристів у Козелецькому районі вартують Свято-Георгіївський жіночий монастир 1741 р. (с. Данівка), дерев'яна церква Різдва Богородиці (с. Карасинівка), Трьохсвятительська церква (збудована на могилі Григорія Розума у 1755 р., архітектор І. Григорович-Барський) та будівля земського народного училища (1910 р., архітектор І. Якубович) — яскравий зразок українського модерну (с. Лемеші), Михайлівська церква (або ж у народі — Юрієва божниця) ХІ ст. (м. Остер), Михайлівська церква з вбудованою дзвіницею 1776 р. — зразок зрілого класицизму (с. Петрівське), дерев'яний будинок поміщиків Пашковських і руїни церкви святого Архістратига Михаїла 1888 р. (с. Чемер).

Цікавої Вам мандрівки!

Natalka