Собор Різдва Пресвятої Богородиці (с.м.т. Козелець, Чернігівська обл.): карта, фото, опис
Де | С.м.т. Козелець, Козелецький район, Чернігівська область |
Час будівництва | 1752 р. – 1763 р. |
Сьогодні | діє за прямим призначенням |
Висота н.р. моря | 117.0 м |
Адреса | вул.Даневича, 1 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль \ |
козацьке бароко \ |
Архітектор \ |
Іван Григорович-Барський, Андрій Квасов, Вартолемей Растреллі \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 843/1 |
Доступ туристів | вільний |
Поховання | храм-усипальня |
Відвідали | 1 користувач |
Собор Різдва Пресвятої Богородиці у селищі Козелець Чернігівської області був зведений упродовж 1752-1763 рр. у стилі козацького бароко за проектом видатного архітектора Івана Григоровича-Барського. Його будівництво тісно пов'язано з історією родини Розумовських. У 1750 р. Кирило Розумовський став гетьманом України і сприяв розбудові своїх володінь, в тому числі і у Козельці. Величний собор Різдва Пресвятої Богородиці було збудовано з ініціативи та за підтримки матері Кирила – Наталії, проте відомо, що при його спорудженні активну участь брала також уся сім'я Розумовських. Графиня Наталія вирішила збудувати цей храм на знак подяки Богові за щасливу долю своїх синів – Олексія та Кирила. Будівництво собору тривало понад одинадцять років під керівництвом архітекторів Андрія Квасова, Івана Григоровича-Барського та придворного художника Г. Стеценка.
Мурований собор Різдва Пресвятої Богородиці у своєму архітектурному вирішенні – хрестоподібний у плані, дев'ятидільний, всередині чотири опорних стовпи несуть систему склепінь і п'ять куполів, які поставлені по діагоналі, як у давньоруських храмах. У основу його будівництва покладено рівносторонній грецький хрест, між кінцями якого знаходяться додаткові приміщення, які посилюють грандіозність цієї будівлі. Цей витвір архітектури – двоповерховий, на першому поверсі знаходиться усипальниця графів Розумовських, де покоїться прах Наталії Розумовської, на другий ярус можна потрапити за допомогою напівкруглих ґанків з відкритою колонадою, які завершуються шатровими верхами. Деякі дослідники у архітектурі храму вбачають поєднання аж трьох стилів: класицизму, бароко і рококо. За їхніми свідченнями, у цьому соборі поєдналися найкращі надбання тогочасної архітектури та скульптури.
Велике враження на відвідувачів справляє внутрішнє оздоблення храмових стін, куполів, фронтонів, а також – гігантський п'ятикутний іконостас висотою 27м., який був виготовлений у Італії (деякі дослідники припускають, що його створили за участю відомого тогочасного архітектора Франческо (Варфоломея) Растреллі). У ньому нараховувалося 80 ікон, причому 50 ікон збереглися до сьогодні. Існують припущення, що іконостас був виготовлений для однієї з церков Петербурга, однак пізніше, за наказом російської цариці Єлизавети Петрівни його подарували Козелецькому соборові. Картини для іконостасу і художній розпис інтер'єру виконав художник Г. Стеценко, який створив не тільки ікони, але також і портрети матері гетьмана – Наталії Розумовської, російської цариці Єлизавети Петрівни і священика К. Тарновського, який прославився своїм загадковим характером і тим, що таємно у Козельці обвінчав російську царицю та Олексія Розумовського (рідного брата українського гетьмана Кирила Розумовського). За народними переказами, молодята провели у Козельці свій медовий місяць. Мистецтвознавці захоплюються не тільки величезними розмірами цього іконостаса, але і його унікальною високохудожньою різьбою та іконами.
Собор оповитий легендами, розповідями старожилів, сучасників, краєзнавців і дослідників літератури, красу храму оспівав геніальний поет Тарас Шевченко у своїй повісті "Княгиня". Величний храм зумів вистояти у непростий час Другої світової війни, у ті часи тут розміщувалися стайні і навіть табір для військовополонених, а після закінчення війни у соборі розмістили заготконтору, крім того, його приміщення використовували під склади для овочів. Відтоді будівля поступово почала руйнуватися. Лише У 70-тих роках минулого століття тут розпочалося проведення реставраційних робіт під керівництвом Чернігівської міжобласної спеціалізованої науково-експериментальної майстерні. Наново відреставрований собор урочисто відкрили за часів незалежності України, у серпні 1993 р.
У 1766 – 1770 рр. неподалік від храму було збудовано дзвіницю, яка увінчана бароковою верхівкою та вирізняється своєю оригінальністю. Особливо цікавими з погляду архітектури є її увігнуті фасадні стіни, що нагадують вигляд Троїцького собору Чернігова. Висота дзвіниці із хрестом сягає 50м. Згідно з існуючою легендою, в ясну погоду з її верхівки одночасно можна побачити велич не тільки Чернігова, а навіть Києва.
Національний банк України увів в обіг ювілейну монету "Собор Різдва Богородиці в Козельці" номіналом 10 гривень, виконану зі срібла, як ще одне свідчення, що цей величний храм вважається однією з кращих сакральних споруд України XVІІІ ст.
Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Козельці є діючим храмом, вважається вершинним архітектурним витвором міста, його найвизначнішою та найпривабливішою спорудою, дивує своєю красою та досконалістю форм і належить до пам'яток архітектури національного значення.
1. Дзвіниця собору Різдва Богородиці
[карта]Датування | 1766 р. – 1770 р. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | козацьке бароко |
Будівничий | Іван Григорович-Барський, Андрій Квасов |
Висота | 50.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 843/2 |
Побували | 1 користувач |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|