Водонапірна башта (м.Маріуполь, Донецька обл.): карта, фото, опис

Стара водонапірна башта – одна з найпомітніших споруд Маріуполя. На початку 20 століття вже немаленьке на той час місто вимагало створення міського водопроводу. Маріуполь, як відомо, розміщений у степу на березі Азовського моря, і хоча через нього протікає доволі велика річка Кальміус, тут відчувалась нестача чистої питної води, особливо у спекотне літо. Під керівництвом талановитого інженера та архітектора Віктора Нільсена проект водогону було створено, у 1908 році він був затверджений та профінансований міською владою. Вода на той час подавалась лише у вибрані будинки найзначніших жителів міста. Прості ж городяни набирали воду у колонках, мережа яких була створена на міських вулицях.

Та все ж серцем міського водопроводу стала водонапірна вежа, зведена протягом 1909-1910 років. Як і багато інших тогочасних споруд, попри своє чисто утилітарне призначення, башта стала також витвором архітектурного мистецтва. (В Україні збереглося немало вражаючих веж, згадаймо лише Житомир, Білу Церкву чи Феодосію) Завдяки якісним матеріалам і старанному підходу до будівництва споруда прикрашає одне з центральних перехресть ось уже понад 100 років і до сьогодні збереглася у відмінному стані.

Башта зовні має три високі яруси та невеликий цокольний поверх, де знаходиться вхід. Стіни спроектовані у "цегляному" стилі з елементами неоготики, популярному у той час. Красивий вигляд темно-червоної цегли елегантно відтінюють широкі вставки, пофарбовані білим кольором. Ці вставки зроблені у вигляді колон, сандриків над вікнами, рельєфних арок та карнизів. Цокольний поверх також повністю пофарбований у білий колір. Верхній широкий ярус будівлі містить невеликі декоративні башточки і увінчаний шатровим багатосхилим дахом, вкритим мідною бляхою, а на самій верхівці знаходиться мансарда з оглядовим майданчиком, розташованим на висоті 33 метри. Увесь об'єм вежі, як і дах – правильної восьмукутної форми, на кожному ярусі є вікна.

У 1932 році запрацював новий центральний водогін Маріуполя, і башта була виведена з експлуатації. Кілька років вона служила спостережним пунктом для пожежників, але згодом і таке використання стало неактуальним, споруду покинули і вона почала занепадати. І лише у 80-х роках 20 століття будівлю внесли до числа пам'яток місцевого значення та відремонтували. У 2016 році пам'ятка знову отримала "нове життя". Тут відкрили мистецький простір "Вежа", де регулярно проводять виставки художників, концерти та інші культурні заходи.

Petro

Стара водонапірна вежа, збудована у 1910 році, є архітектурним акцентом центральної частини Маріуполя. Будівля, прекрасна у поєднанні декількох архітектурних стилів (готика, ренесанс та бароко), є одним з п'яти офіційних пам'ятників архітектури міста. Автором проекту цієї прикраси міста став видатний архітектор Віктор Олександрович Нільсен. За 110 років свого існування вежа декілька разів змінювала свої функції. До 1932 року вона була частиною міського водогону, а згодом, як одна з найвищих точок місцевості, стала пожежною каланчею. Роки запустіння, нереалізовані ідеї та експлуатація комерційними підприємствами не вплинули на зовнішній вигляд та стан будівлі.

Вежа так само приваблює: її восьмискатний дах, напівкругле оформлення прорізів здвоєних вікон та рельєф парапету оглядового майданчика на її вершині. Колись вежа постачала містянам воду, а зараз постачає нові знання, ідеї та натхнення. У 2018 році вона стала культурно-туристичним центром "Вежа", який радий вітати містян та гостей міста у будь-який час. Простір поєднав у собі інформаційний та екскурсійний центри, коворкінг, лекторій, вільну бібліотеку та єдиний у місті оглядовий майданчик. Центр надає змогу відвідати екскурсії містом, вежею та зануритися в історію Маріуполя у шоломі віртуальної реальності. Тільки тут можна придбати унікальні сувеніри з маріупольською душею.

2000001487