Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Борисоглібський собор (м.Чернігів): карта, фото, опис

 Natalka   1558

всі Фото (4)

Чернігів. Собор свв. Бориса і Гліба

... Карта

Де Парк "Дитинець" (Вал), Місто Чернігів, Чернігівська область
У складі Національний історико-архітектурний заповідник "Чернігів Стародавній"
Час будівництва \ Сьогодні  1120 р. –  1123 р.,  XX ст. \ музей
Адреса вул.Преображенська, 1
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль \ Форма візантійський \ базиліка
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 812/0
Конфесія (спочатку) УПЦ
Доступ туристів платний
Телефон(и) Показати
Відвідали 2 користувачі

Борисоглібський собор у місті Чернігові був зведений у 1120-1123 рр. у особливому чернігівському архітектурному стилі як усипальниця князів роду Давидовичів і знаходиться у сучасному парку "Дитинець", неподалік від головного чернігівського храму – Спасо-Преображенського собору. Відомо, що у 1120 р. чернігівський князь Давид Святославович втратив свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочав у Чернігові будівництво собору на честь святих Київської Русі Бориса і Гліба.

Брати Борис та Гліб є першими давньоруськими святими, які прийняли смерть у 1015 р. за наказом свого рідного брата, причому святими вони також вважаються у католицькій церкві, там це – Роман Руський та Давид Польський.

Ця мурована церква – хрестово-купольний, шестистовпний храм, який завершується однією банею. Його фасади визначаються масивними площинами стін, які розчленовані напівколонами, що йдуть від самого низу до карнизів. У північній та південній стіні були ніші-аркасолії, що свідчило про те, що князь Давид відразу планував тут зробити усипальницю, оскільки такі ніші створювалися для поховань. Для храму характерна надзвичайна досконалість цегляного мурування та витончені різьблення. У оздобленні фасадів використовуються деталі з вапняку, декоровані орнаментами так званого "звіриного стилю", який походить від язичницьких часів, де рослинні орнаменти поєднуються з фантастичними птахами та звірями-грифонами у одне казкове мереживо, такий стиль використовувався у чернігівській архітектурі XІІ ст.

Цей храм – одна із небагатьох сакральних будівель, що їх пощастило відбудувати майже у первісному вигляді. Саме тут розташована експозиція зразків старовинних капітелей, шиферних плит та унікальної кераміки. До сьогодні збереглися залишки старої аркади-галереї, що в минулому оточувала будівлю. Однак, її ніхто поки що не захотів відновити, оскільки первісна форма залишається невідомою.

Під час монголо-татарської навали у 1239 р. церкву було значно пошкоджено, проте у XІІІ ст. її відновили, вкривши дерев'яною покрівлею. Пізніше храм знову пережив часи занепаду, після чого він був відновлений і перебудований поляками вже як костел аж у 1627 р., коли його передали римо-католицькому ордену домініканців. У цей час розширили східну частину, а на фасадах збудували колони та пробили стрілчасті вікна. За часів Хмельниччини у 1648-1654 рр. церква знову стала православною, а у 1672 р. тут створили Чернігівський Борисоглібський монастир, який, щоправда, скасувала імператриця Катерина ІІ у 1786 р.

У роки Другої світової війни собор зазнав певних руйнувань, його склепіння були пошкоджені, а також вигоріли усі дерев'яні перекриття. Наприкінці 40-их років XX ст. тут розпочалося проведення реставраційних робіт за проектом Миколи Холостенка, згідно з яким усі нашарування XVІІ – XІX ст. було знято для того, щоб відтворити архітектуру домонгольського періоду. У цей же час була розібрана вежа, зведена у стилі українського бароко. Однак, багато відомих архітекторів та істориків визнали такий підхід до реставрації неправильним, оскільки, на їхній погляд, зруйнована оригінальна архітектура барокового стилю XVІІ ст. є більш цінною, ніж приблизно відтворена архітектура домонгольського періоду, тим паче, що немало храмових фрагментів відновили у сучасних матеріалах (бетоні та оргсклі).

У 1972 р. храм увійшов до складу історико-культурного заповідника "Чернігів стародавній", у якому відкрили музей із експозицією, яка відображала історію цієї церкви. Тут також відбуваються концерти духовної музики.

Чернігівський собор святих Бориса і Гліба нині вважається однією з центральних пам'яток міста, характерним взірцем чернігівської школи XІІ ст. домонгольського періоду, приваблює своєю оригінальністю і красою та належить до пам'яток архітектури національного значення. Формою нагадує численні збережені або відновлені давньоруські храми, наприклад, собори у Володимирі-Волинському, Овручі чи Каневі.

Andrij

Більше фото (4)
Старовинні ікони та медальйони
Старовинні ікони та медальйони
Царські врата
Царські врата
Звіти, краєзнавчі статті (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка