Кловський палац (м.Київ): карта, опис

Палац у якому з 2009 року заходиться Верховний суд України, вражає своєю величчю, красиво декорованими фасадами, пілястрами. Заходиться він у мальовничому районі столиці під назвою Липки.

Ще в XI столітті на цьому ж місці знаходився Кловський чоловічий монастир, що його заснував ігумен Києво-Печерської обителі Стефан. 1240 року під час татаро-монгольської навали хана Батия його було зруйновано, як і безліч інших пам'яток того часу.

У XVIII ст. поблизу руїн Кловського монастиря знаходився деревяний заміський будинок, який слугував резиденцією коронованих осіб. У ньому зупинялась цариця Єлизавета Петрівна та спадкоємець російського престолу Петро III з майбутньою царицею Катериною II.

Для членів імператорської родини, котрі приїздили до Києво-Печерської Лаври на молебні керівництво вирішило спорудити двоповерховий Кловський палац. Для цього обрали ділянку у старовинному районі Клов. За проект узявся відомий на той час архітектор, що спроектував Лаврську дзвіницю, Йоган Готфрід Шедель. Допомагав йому у цьому П.І.Нейолов та С.Ковнір.

Будівельні роботи велись на протязі чотирьох років з 1752-1756 рр. Палац виконаний у бароковому стилі. На вигляд строгий та водночас урочистий. Стіни його декоровано пілястрами, вікна прикрашені лучковими фронтонами. На жаль, достеменно не відомо як виглядав палац на момент його будівництва. Він вісім разів горів, та зазнав значного руйнування під час Великої Вітчизняної війни.

Коронованим особам не довелось тут зупинятись. Одночасно з ним будувався інший – Маріїнський палац, що його обрала для своїх візитів цариця.

У 1764 році у палаці розмістили друкарню Києво-Печерської Свято-Успенської лаври. Пізніше – госпіталь для хворих на морову виразку. Наприкінці XVIII ст. палац став власністю дворянства, яке передало його у володіння губернатору. Таким чином тут розмістилась його резиденція. Пізніше тут проводили свої богослужіння лютерани. З 1812 року по 1857 рік в Кловському палаці розміщувалась перша чоловіча гімназія. Тут викладали такі видатні постаті як М.Ф. Берлинський, М.І. Костомаров, вчилися також історик Києва – М.В. Закревський, художник М.М. Ге, літературознавець М.І. Стороженко та ін.

1858 року велика пожежа перетворила Кловський палац на згарище. Впродовж семи років він перебував у занедбаному стані, аж поки Олександр II не видав указ про передачу будівлі у володіння духовенства. На його реконструкцію було витрачено більш ніж 20 тисяч рублів. І 1863 року у ньому розмістили жіноче духовне училище Київської єпархії. У ході реконструкції, до будинку добудовано два великі корпуси та третій поверх. Жіноче училище проіснувало тут до 1919 року.

У ході Першої світової війни на території палацу слідча комісія А.І. Денікіна проводила розкопки з метою виявлення жертв НКВС, та ця справа виявилася безуспішною. Та будинок було практично зруйновано. Відновив його Інститут силікатної промисловості у 1930 році. Після Великої вітчизняної війни у ньому розмістили республіканське управління Міністерства геології. Повторну реконструкцію провели у 70-х роках, під час цього оновили ліпнини, пофарбували фасади, провели оздоблювальні роботи.

З 1975 року у Кловському палаці облаштували Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни. В внутрішньому дворику створили виставкову площу з бойовою військовою технікою. Музей існував не довго, вже 1981 року тут започаткували Музей історії міста Києва.

11 серпня 2003 року прем'єр-міністр України В. Янукович підписав розпорядження про розміщення у Кловському палаці Вищого Верховного суду України. Його реконструкція тривала шість років. За цей час, на перебудову палацу з державного бюджету витратили 134 мільйони гривень. Інтер'єр будинку збагатили ліпниною та розписами. Підлогу прикрашає паркет або граніт. У залі пленарних засідань стіни розписані сценами з історії України, тут зображено князя Ярослава Мудрого з Руською правдою, гетьмана Пилипа Орлика з першою Конституцією, та першого президента України Михайла Грушевського.

Також зал прикрашений гербами держави у різні етапи її становлення. Розпис на стелі із зображенням давньоримських і давньогрецьких богів юстиції виконаний українськими художниками Наталею Литовченко та Олексієм Кулаковим. Парадні сходи виготовлено з граніту та прикрашено символами чеснот Справедливості, Хоробрості, Неупередженості та Поміркованості. Загальна площа будинку складає 3200 кв.м.

На сьогодні Кловський палац належить до пам'яток архітектури національного значення.

Beata