Церква Успіння Пресвятої Богородиці у місті Яремче була зведена у 1911 р. у стилі гуцульської архітектури і знаходиться на широкій поверхні пагорба, її силует чітко проглядається на фоні навколишніх гір. Деякі дослідники датують храм також 1904 роком. Вона знаходиться поруч із залізницею, за пів кілометра на північ від залізничного вокзалу та центральної частини міста. Цей храм є найновішим із трьох існуючих історичних святинь села. (Ще донедавна їх було 4, однак церква св. Іллі у присілку Дора, 1937 року побудови, на жаль згоріла).
Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці – одноверха, хрестоподібна у плані, що типово для багатьох храмів Гуцульщини. Згідно з історичними даними, ця сакральна будівля була споруджена майстрами з Космача стараннями священика села Дори, матеріал для будівництва церкви місцеві жителі привозили на возах з громадського лісу. Храм середнього розміру, біля 18х18м у плані, усі чотири частини вкриті однаковими двосхилими дахами, скошеними на кінцях. Також на кожному боці храму є невелика маківка з хрестом, усі ці хрести, як і головний, схоже, автентичні. У центрі розміщений восьмикутний барабан, на котрому встановлений восьмигранний купол храму пірамідальної форми. Купол теж увінчаний ліхтарем та маківкою з хрестом. Нижня частина храму – відкритий зруб з односторонньо обтесаних колод, ззовні пофарбованих червоною фарбою. Другий же ярус споруди обшитий дерев'яною вагонкою. По периметру знаходиться опасання, воно, як і дахи та купол, вкрите оцинкованим залізом. Двері дерев'яні, з невигадливим візерунком із планок, доволі великі прямокутні вікна знаходяться у другому ярусі, дещо менші віконця – на барабані.
Іконостас церкви – імовірно давніший за сам храм, походить із другої половини XІX – початку XX ст. Цей іконостас характеризується багатством декору, яскравою поліхромією, тут можна побачити візерунки з великих і малих ромбів, а також – мотиви використання рослинного орнаменту. У інтер'єрі сакральної споруди зберігся також престол, який був виготовлений у 1914 р. Церква оздоблена різьбленням видатного майстра народної творчості І. Брустурняка. При радянській владі тут не проводилися регулярні Богослужіння, хоча іноді храм використовувався для поминальних відправ. Однак і в радянські часи релігійне життя не припинялося, церква тут діяла у підпіллі, священики відправляли Літургії по приватних будинках, а в одній із садиб багато років мешкали монахи із вищезгаданого монастиря у Дорі, котрий тодішня влада ліквідувала.
У 1938 р. поруч із церквою було збудовано невелику двох'ярусну дзвіницю, яка своєю простотою підкреслює чіткі контури храму. Споруда складена з тесаних брусів, нижній ярус глухий, а вище, над нешироким опасанням, знаходиться невисокий другий ярус з великими арковими вікнами. Дах дзвіниці шатровий, покриття аналогічне як і на церкві. До комплексу входить також дерев'яна брама, котра гармонійно вписується у загальний вигляд. Святиню оточує цвинтар, проте безпосередньо навколо храму є доволі широка брукована площа. Великих дерев навколо немає, тож храм можна вільно оглядати з усіх сторін.
У наш час при церкві функціонує недільна школа "Жива вервиця", яка приділяє велику увагу духовному вихованню підростаючої молоді. До сторіччя від моменту побудови храму було відновлено фасад і впорядковано подвір'я, також і деякі інші ремонтні роботи.
Успенська церква у Яремчі є діючим храмом, відноситься до єпархії УГКЦ і належить до пам'яток архітектури України без офіційного статусу. І хоч вона значно "молодша", ніж тутешні об'єкти національної спадщини – церкви св.Івана та св. Михаїла, проте також заслуговує на відвідини туристів! Тим більше, що відпочиваючи у місті, можна включити цей об'єкт до складу коротких (або й довгих !) пішохідних прогулянок.
Andrij
