Костел св. Єлизавети (м.Хуст, Закарпатська обл.): карта, фото, опис

Костел св. Єлизавети у місті Хуст Закарпатської області був збудований наприкінці XІV ст. у готичному стилі як оборонний храм і знаходиться на невеликому підвищенні, був домінантою в архітектурі міста до середини XX ст. Сакральна будівля знаходиться у історичному центрі Хуста, на відстані біля 1км від замку, неподалік є ще один костел св. Анни.

Цей костел збудований з каменю і нагадує фортецю, з могутніми кам'яними мурами навколо храму, з двома брамами і вузькими вікнами-бійницями, тут крізь віконні отвори добре видніється товщина мурів. У своєму архітектурному вирішенні храм – однонефний, прямокутний у плані, з п'ятигранним презбітерієм, який підтримують могутні контрфорси, причому презбітерій більш вузький і нижчий від нефа. У інтер'єрі неф відділений від презбітерію за допомогою високої стрілчастої арки. Неф храму перекритий хрестоподібними готичними склепіннями з нервюрами, при перекритті презбітерію також використали техніку склепіння на нервюрах. До сьогодні тут збереглися готичні стрілчасті вікна, однак невисокі, тому і нагадують вікна-бійниці. У минулому інтер'єр храму був прикрашений фресками. Згідно з народними переказами, місцеве населення переховувалося у цій святині ще у часи монголо-татарської навали 1241 р. Крім того, тут рятувалися місцеві мешканці у період весняно-осінніх повеней. Відомо, що до XVІ ст. храм був католицьким. Проте, у 20-тих роках XVІ ст. завдяки діяльності хустського протестанта Густа Ловаш Томаша, який прийняв кальвінізм, костел перетворився на реформатський. Передусім, прихильники цієї течії тяжіли до мінімалізму і у зв'язку з цим католицькі фрески в цей час були повністю забілені та заштукатурені.

Перша реконструкція храму проводилася ще у 1600 р., коли на чолі місцевої протестантської громади стала сім'я Бетлен, а ще через століття тут побудували чотири вежі на даху, які стали взірцем для сучасних, що були відреставровані вже у 2001 р. Відомо, що упродовж XVІІ ст. тогочасні князі Трансільванії були покровителями костелу, жертвуючи на його ремонт та утримання значні кошти. У 80-тих роках XVІІІ ст. у храмовому інтер'єрі здійснили значну реконструкцію, у цей час тут створили різану кам'яну підлогу і місця для сидіння. Здавна збереглися також і дзвони церкви, найменший датується кінцем ХVІ, а найбільший – кінцем XVІІ ст.

Нині до протестантської громади належить близько двохсот вірян. Реформатська церква вважається своєрідним музеєм раритетів, у ній зберігаються такі речі, які прослужили цьому храмові не одне століття, зокрема, унікальні чаші, дубові лави, орган, старенька кафедра тощо. Під підлогою знаходяться поховання тогочасних визначних особистостей, імена яких увіковічили на мармурових плитах. Тут також можна побачити власноручно написані князями і полководцями Трансільванії грамоти, наприклад, грамоту трансільванського князя Дьєрдя Ракоці, яка була створена ще у середині XVІІ ст. Упродовж 2004-2005 рр. тут проводилися реставраційні роботи, в результаті яких костелу було повернуто багато особливостей, які були притаманні його первісному вигляду. Нині у храмовому інтер'єрі можна побачити фрагменти фресок XV ст., які були відновлені з-під шару штукатурки. Крім того, до сьогодні збереглися великі фрагменти зовнішньої оборонної стіни, яка оточує костел.

Зі сторони західного фасаду розташована висока, прямокутна у плані вежа-дзвіниця, яка у минулому також виконувала оборонні функції. Можливо, крім цієї вежі, храм мав ще й інші оборонні елементи, які на сьогодні є втраченими.

Реформатський костел (церква) у Хусті нині є діючим протестантським храмом, вважається однією з найдавніших сакральних споруд Закарпаття (поряд з храмами у Вишково, Кідьоші та рядом інших) і належить до пам'яток архітектури національного значення.

Andrij