Гірський масив Демерджі-яйла (Кримські гори): карта, фото, опис

Гірський масив Демерджі - належить до Головного пасма Кримських гір і знаходиться неподалік від м. Алушти. Демерджі у перекладі з кримськотатарської мови означає "коваль", його широке плато простягнувся із заходу на схід на 5км та з півночі на південь – на 2км. На вершині зростає гірсько-лугово-степова рослинність, іноді тут трапляються острівні ліси, які складаються із бука, сосни і граба. Флору представляють до 430 видів рослин.

У Середньовіччі греки цю гору називали Фуна, що у перекладі означає "паруюча", оскільки тут спостерігається характерне випаровування надмірної вологи, яка підіймається легким димком і закриває гору туманом. На північно-західному схилі, неподалік селища Лаванда, збереглися руїни однойменної фортеці Фуна.

Назва "Демерджі" також закріпилася за фортецею, що розташована у підніжжі гори. Спочатку використовувався варіант назви Демірджі. Проте, вже у другій половині XX ст. став поширеним варіант Демерджі. Біля підніжжя гори розташоване село Лучисте, яке до 1945 р. називали також Демерджі. Тут спостерігається унікальне явище природи – скільки годин нараховується у добі, стільки разів змінюється колір цих гір. Іноді навіть здається, що по їхніх схилах подорожує веселка.

По суті, увесь гірський масив утворився системою гірських поверхонь Південної Демерджі (1239м.) та Північної (1356м.). На західних схилах Південної Демерджі розташовано нагромадження каміння – "Долина привидів". Тут також є скеля, що нагадує жіночий бюст, туристи її називають "профілем Катерини ІІ", вона добре видніється ще з траси Сімферополь – Ялта. Проте поблизу це кам'яне нагромадження ніякої подібності до фігури людини не має, воно швидше нагадує голову сфінкса. Схили гори всіяні химерними кам'яними фігурами, що нагадують чи то людей, чи то тварин, а частіше – колони та вежі. Увечері та вночі ці фігури вражають своїми фантастичними обрисами. На відміну від інших кримських масивів, Демерджі складається не лише з вапняку, але також – із численних вкраплень гальки та валунів твердих порід, які схоплені вапняковим "цементом". Вода просочується з поверхонь вглиб породи, реагує з вуглекислим газом, що наявний у ґрунті та отримує властивості слабкої кислоти, що роз'їдає породу. Під впливом такої води та процесів ерозії вапняк руйнується та утворює своєрідні "скульптури" з більш твердих порід.

На масиві виділяється ще ряд вершин-скель: Диплис, Босна і Ернен-Кая. Виступ Південної вершини, спрямований до узбережжя, всіяний гігантськими циліндричними скелями-баштами, на найвищій із яких встановлений триангуляційний знак. Далі на північ дорога пролягає до Північної вершини, вона майже горизонтальна з незначним перепадом висот. Проте, східні схили являють собою вертикальні урвища. Відстань між двома вершинами становить біля 3 км. Північна вершина являє собою велетенське плато, значно більше від південного, всіяне скелями. Добиратися сюди найкраще автобусами з міст Алушти та Сімферополя, що прямують до села Лучисте. У цьому селі хороша дорога, у центрі села знаходиться вказівник. Від підніжжя Південної Демерджі розпочинається пішохідна стежка, що веде на гору. Ближче до вершини шлях стає дуже стрімким, подекуди досягаючи ухилу 45 градусів, то ж цей маршрут не можна назвати легким. Не варто планувати похід влітку на обідній час - вершина зовсім відкрита і тут немає ніякого укриття від спеки.

В улоговині між двома вершинами у напрямку на схід бере початок річка Алака, яка утворює численні водоспади. Зокрема на великій висоті, майже під вершиною, розташувався маловодний, проте мальовничий водоспад Джурла. А вже ближче до північної вершини, на околиці села Генеральське, в долині річки Улу-Узень, лежить один з найвідоміших водоспадів Криму - Джур-Джур.

Демерджі яйла у Криму вважається одним з найкрасивіших гірських масивів Криму, овіяна легендами, і належать до пам'яток природи України. А навпроти, з іншого боку автодороги, здіймається могутнє плато Чатир-Даг, всіяне десятками печер.

Andrij