Панський маєток, кам'яний міст (с.Лука, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис

Гуляючи берегом Дністра у селі Лука Городенківського району, поблизу мосту через річку, можна помітити дивні споруди, розкидані тут і там по схилу у заростях чагарника. Дивлячись на старі мапи, бачимо там окрему територію, виділену штриховкою. Проте практично немає підписів і лише одна австро-угорська мапа третього видання (остання третина 19 століття) – лаконічно пише "Dwor". Найбільше вражає великий кам'яний міст, але у селі (окрім звісно самого Дністра) немає не те що річок, а навіть солідного потічка. Немає також інформації про оборонні споруди у цьому населеному пункті, відомо лише про монастир, але він містився далеко звідси, за 4 км у нинішньому селі Монастирок.

Все сказане дозволяє припустити, що йдеться все ж про панський двір у селі Лука з орієнтовним датуванням: кінець 18 - перша половина 19 століття. А вказані споруди є декоративними елементами колишнього парку, що лежав терасах дністровського берега (треба врахувати, що раніше, поза всяким сумнівом, рівень річки був значно вищим). (Додано 13.02.2019: Так, це справді панський маєток. Існував аж до 1939 року.)

Отож, гіпотетична садиба містить: великий двопролітний кам'яний міст. Це найбільш вражаючий елемент, вартий огляду. Споруда непогано збереглася донині, мурована з "дикого" ломаного каменю. Довжина моста, на око, метрів 15, довжина і висота кожного зі склепінь - біля 2.5 метрів. Верхівка і під'їзди до моста повністю заросли чагарниками і виглядають як такі собі "висячі сади". Можливо, цей міст служив своєрідною аркадою – входом у парк. З кінців моста на нижньому рівні є кілька приміщень-казематів. Деякі з цих кімнат відкриті, одна закрита металевими дверима, мабуть там хтось обладнав собі пивницю ;)

Неподалік від моста, нижче по схилу, є цікава штучна печерка, мурована з такого ж каменю. Верх склепіння тут завершений уже цеглою. Всередині є кімнатка розміром приблизно 2х2 м де міститься діюче джерело. Вода утворює у кімнаті невелике озерце (радше калюжу) з каменем посередині, а далі витікає назовні і біжить рівчаком до Дністра, відстань до якого всього лиш метрів 30. Зайти всередину проблематично, бо вся долівка складається з вологої слизької глини.

Східніше, ближче до місцевого моста через Дністер бачимо вмонтовану у схил глибоку криницю, обмуровану каменем. Зверху над нею є ще мурована каптажна будка з елементами декору. Колодязь імовірно сягає дном до рівня Дністра. Увага! Будьте обережні, тут немає загородження і легко впасти донизу. Споруда теж із каменю, портал і карниз споруди містять цікавий декор. Тому малоймовірно, що вона походить з радянських часів. Хоча, доповнення і виправлення вітаються!

Вже з іншого боку моста через річку, нижче за течією, іде давня серпантинна дорога нагору. Стара мапа каже, що прямої дороги вгору колись, так як зараз вона пролягає, не було – схил надто стрімкий. Та й сам міст не існував, тут був лише поромна переправа. У місці, де згадана стара дорога перетинає ярок, обладнаний пропускний канал для дощових опадів. Споруда теж виглядає ще австрійською, мурована з каменю, але станом на 2018 рік перебуває у хорошому стані, імовірно недавно відбувався ремонт.

Панський маєток у селі Лука все ще очікує як на своїх справжніх дослідників - так і на звичайних "(фото)блоґґерів"! Я оглянув лише нижню прибережну частину, і то - не повністю. На березі є також імпровізований оглядовий майданчик, звідки відкривається краєвид на річку та село Незвисько на протилежному правому березі (звідти, якщо пригледітись, також можна розгледіти арки моста). А ще ж є верхня частина території, забудована довгими спорудами, схожими на колгоспні ферми, чи то на якесь підприємство. За браком часу я не встиг їх оглянути. Ну а нині тут – романтичні місця для місцевих підлітків, місце для випасу нечисленної худоби, а над водою – сидять рибалки.

Roman