Водонапорная башня (ул.Пушкинская, г.Житомир): карта, фото, описание
Где | Город Житомир, Житомирская область |
Построено | 1898 г. |
Высота н.у. моря | 231.0 м |
Адрес | ул. Пушкинская, 24 |
Материал \ |
кладка \ |
Статус | памятник инженерной мысли, памятник архитектуры местного значения |
Охранный номер | 17 |
Доступ туристов | ограниченный |
Водонапірна башта, що по вул. Пушкінській у місті Житомирі була збудована у 1898 р. місцевими архітекторами Арнольдом Еншем і Мечиславом Лібровичем у неоготичному стилі. Її урочисте відкриття припало на 27 грудня того ж таки, 1898 р. Башта зведена у межах забудови кінця 19 - початку 20 століття. Поруч багато цікавих будинків, які є пам'ятками архітектури місцевого значення, наприклад, будівлі Маріїнської ґімназії та жіночого духовного училища, вілла Щасних, та багато інших (варто лише відкрити карту на Дримбі...). Неподалік також знаходиться міський парк культури та відпочинку та бульвар з фонтанами, закладений ще у 19 столітті.
Цю башту було збудовано на одній з найвищих точок міста, таким чином вона домінувала над навколишньою місцевістю і височіла над Житомиром як справжній багатоповерховий "хмарочос". Висота споруди становить 31м., до того ж, башта відзначається своєю ажурністю і привабливістю. Її верхня частина укріплена чотирма кутовими потужними і шістьма середніми контрфорсами, а на висоті 20м. було встановлено два металевих накопичувальних баки на 100куб. м. води кожний. Вгорі знаходилася невелика надбудова у вигляді будки, навколо якої був розташований оглядовий майданчик, тут цілодобово чергував пожежник і вмикав прожектор з метою попередження мешканців про те, що у місті пожежа і водогоном тимчасово користуватися не можна для того, щоб зберегти у ньому максимальний тиск. Таким чином, ця башта виконувала три важливі функції: акумулятора води, регулятора тиску води і пожежної каланчі.
У роки Другої світової війни башта використовувалася як пункт спостереження протиповітряної оборони. Пізніше, у 1965 р. житомирська водонапірна вежа перестала виконувати свою основну функцію і перетворилася на декоративну окрасу міста. Згодом її було реконструйовано за проектом архітектора Андрія Пасічника і перетворено на вежу-кафе. Хоча сьогодні водонапірна башта втратила своє основне значення у водозабезпеченні міста, однак вона і нині вважається символом міста Житомира.
Оригінальна водонапірна вежа є пам'яткою інженерної думки та історії техніки, однією з візитних карток міста і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Слід відзначити, що у місті є ще одна старовинна водонапірна башта біля залізничного вокзалу.
Отчеты, краеведческие статьи (0)
Об этом месте пока не написано ни одного отчета. Вы можете
|
Обсуждение на форуме (0)
Это место пока не упоминается ни в одной теме форума. Вы можете
|