Місто Рудки знаходиться у Самбірському районі Львівської області, між Львовом та Самбором і займає площу до 4 кв. км. Його назва походить найімовірніше від знайдених тут покладів червонуватої, рудої за кольором глини. До категорії міст Рудки було зараховано у 1939 р.
За даними археологів на цій території ще у ІІІ тис. до н.е. існувало поселення культури шнурової кераміки. У Середньовіччі тут були хутори, що відносилися до села Бенькова Вишня (тепер це село Вишня, яке хоч і лежить усього за кілька кілометрів, проте належить уже до Городоцького району), згодом на їхній основі утворилося село, а у 1645 р. Рудки вперше у писемних джерелах згадуються як містечко. Село ж Вишня нині відоме великою садибою та палацом графа Олександра Фредро, а також дерев'яною церквою свв.Кузьми та Дем'яна, пам'яткою національного значення. Відвідання цих двох місць доцільно поєднати в одну мандрівку
У XV – XVІІІ ст. ці землі входили до складу Руського воєводства Польської держави і перебували упродовж цього часу у володінні багатьох феодалів. У 1620 р. це поселення під час одного з набігів було знищено татарською ордою. Однак, Рудки були розташовані на торговельному шляху Львів – Самбір, що сприяло їхньому подальшому розвитку, тут осідали купці, ремісники та селяни, які продавали продукти сільськогосподарського виробництва і власні гончарні вироби. У період національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького Рудки були розорені і знищені татарською ордою та військом Речі Посполитої, частина мешканців цього містечка потрапила у неволю. У черговий раз набіги татар повторилися у 1672 – 1676 р. На початку XVІІІ ст. навіть католицька церква скаржилася королю Польщі з приводу пограбування містечка його підданими. У першій половині цього ж століття містечко отримало Магдебурзьке право.
У часи панування Австрійської імперії Рудки перетворюються на центр повіту. Друга половина XІX ст. характеризується значним пожвавленням торгівлі, саме в цей час тут нараховувалося до десяти торговельних підприємств, які займалися в тому числі і гуртовою торгівлею, також розквітла торгівля побутовими і продовольчими товарами. Лише незначна частина мешканців містечка була пов'язана із сільським господарством.
Упродовж XІX – на початку XX ст. населення міста постійно збільшувалося. Наприкінці XІX ст. було відкрито ремісничу школу, у якій готували спеціалістів по плетінню корзин із лози. На початку XX ст. було побудовано залізничну дорогу Львів - Самбір, а також – залізничну станцію. Ще через рік тут заснували лісопильню та цегельно-черепичний завод. Напередодні Першої світової війни у містечку функціонували різноманітні підприємства та магазини. Після завершення Першої світової війни у 1918 р. Рудки увійшли до складу ЗУНР, однак ненадовго, оскільки згодом знову повернулися до складу Польщі. У період Другої світової війни тут було знищено чимало українців та євреїв німецькими окупантами. Пізніше, упродовж 1940 – 1962 р. Рудки перетворилися на районний центр, саме тоді розроблялося Рудківське газове родовище.
На сьогодні у Рудках функціонує цегельно-керамічний завод, хлібозавод, цехи з переробки риби та виробництва сиру, а також – сервісні центри, банківські установи, різноманітні підприємства. Серед пам'яток природи тут відзначається заснований ще у середині минулого століття рудківський дендропарк площею 59га. На його території зростають понад 200 видів різноманітних дерев, кущів та рослин, серед яких 55 представників родини розових, до 40 видів хвойних, а також трапляються екзотичні ліани. До пам'яток містобудування належить рудківська ратуша, а серед історичних пам'яток відзначається музей визвольної боротьби українського народу. У місті також знаходяться пам'ятки сакрального зодчества – церква Різдва Пресвятої Богородиці і могутній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Санктуарій Рудківської Матері Божої), у якому здавна зберігається чудотворний образ Богородиці, за допомогою якого зцілювалася велика кількість недужих, до ікони прибігали як прості люди, так і королі. У зв'язку з цим і нині до цієї ікони звідусіль приїжджають християни-паломники. На сьогодні костел діє, відреставрований, перебуває у доброму стані і належить до числа пам'яток національного значення. Цей храм, а також висока вежа-дзвіниця поруч, є головними цікавинками містечка. Тут же, у бічній каплиці Пресвятої Трійці, спочили представники роду Фредрів включно із графом Олександром.
Рудки славляться своєю багатовіковою історією, пам'ятками архітектури, культури та природи і приваблюють релігійних паломників, багатьох мандрівників та любителів різноманітних старовинних виробів з глини та лози. Ще один варіант подорожі сюди - поєднати відвідання містечка з оглядом численних пам'яток Великого Любеня та Оброшина, що лежать на тій же трасі.
Andrij
.
.
