С.м.т. Стеблів: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області розкинулось над рікою Росю. Люди тут селилися давно, про що свідчать розкопані археологами рештки поселень трипільської культури, скіфського часу, раннього слов'янського поселення черняхівської культури. Ознаки городища часів княжої Русі знаходяться поблизу селища. 1032 р. у часи Ярослава Мудрого на території сучасного Стеблева було засновано поселення Боровград, мешканці якого захищали південні границі Київської Русі від печенігів (це поселення зруйнували монголо-татари). І аж у ХVI ст. на кам'янистому острові ріки Росі виникло місто Стеблів, ніби-то, за легендою засноване козаком Стебло (звідси і назва Стеблів, хоча є також думка, що назва Стеблів походить від польського "стебло място" - тобто місце вільне від лісу)...

Згідно польських описів у 1616 р. і 1622 р. місто належало до Корсунського староства. За панування на цих територіях Польщі селищу було надано магдебурзьке право. Не оминули Стеблів події національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (сер. XVII ст., з 1648 р. Стеблів був сотенним містечком Корсунського полку). Протягом всього XVІІ ст. Стеблів був власністю родини Яблоновських, потім — Воронецьких (з 1795 р.), далі — Головінських (з 1812 р.). Протягом 1685 р. — 1712 р. місто було у складі Богуславського полку. Згідно другого поділу Польщі територія селища відійшла під владу Росії. За часи володарювання Головінських у Стеблеві активно розвивається промисловість: діють суконна фабрика, цукроварня, рафінадовий та чавуноливарний заводи (I пол. XIX ст.). Головінські збудували у Стеблеві великий палац та заклали ландшафтний парк (нині від маєтку зберігся тільки флігель - колись тут зупинявся Адам Міцкевич). Не відстає і освітянська сфера: у селищі працює церковна парафіяльна та однокласна міністерська школи.

На поч. XX ст. Стеблевом володіє княгиня О. Лопухіна. На тоді тут діяли церква, костел, синагога, однокласна міністерська школа, лікарня, аптека, суконна фабрика, цукровий завод, різного роду млини, кузні, слюсарна майстерня, маслоробні, банк, пожежна частина... Не оминули містечко руйнівні події першої світової війни. З 1918 р. у Стеблеві встановилася радянська влада. А далі голодомор 1932 р. — 1933 р., жахлива німецько-фашистська окупація під час другої світової війни. У післявоєнні роки життя у селищі помалу прийшло в звичне русло: відродилася промисловість, ожила освіта та культура. У жовтні 1960 р. Стеблеву було надано статус селища міського типу. Нині Стеблів входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Стеблів туристичний — садиба сім'ї І. Нечуя-Левицького (зараз тут розміщено літературно-меморіальний будинок-музей І. Нечуй-Левицького), флігель маєтку Головінських (пам'ятка садово-паркової архітектури XVIII ст., тут зупинялися Адам Міцкевич та Тарас Шевченко), старовинний корпус суконної фабрики та кам'яна споруда цукроварні, будівля земської лікарні (кін. XIX ст.). На садибі Левицьких відкрито пам'ятник І. Нечуєві-Левицькому (1968 р.), а поруч — паркову скульптуру "Нимидора". Також у містечку засновано Спасо-Преображенський жіночий монастир, а 2009 р. розпочалася відбудова родинної церкви священників Левицьких на березі річки Рось. Любителі активного відпочинку зможуть насолодитися рафтингом, прогулянками на байдарках та альпінізмом на кам'янистих берегах ріки Росі. Також тут можна помилуватися чудовими краєвидами та скупатися в водоспаді! Варто оглянути також діючу гідроелектростанцію. Пам'ятки містечка входять до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника.

Свої двері туристам гостинно відчинять усі заклади готельного та ресторанного (Каприз...) господарства Стеблева.

На увагу туристів у Корсунь-Шевченківському районі заслуговують перш за все районний центр — місто Корсунь-Шевченківський (Корсунський палацово-палацовий ансамбль — видатна пам'ятка садово-паркового мистецтва України, 1782 р.) та село Кірове (дерев'яна Спасо-Преображенська церква 1738 р.). Цікавої Вам мандрівки!

Natalka