С.м.т. Козова: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Козова, що красиво розмістилось на берегах річки Коропець, – районний центр у Тернопільській області. Вперше селище, як власність Б. Скарбка, згадується у 1410 р. Козова, будучи під владою Польщі, належала до Руського воєводства. У 16 ст. селище було власністю магнатів Потоцьких, котрі і збудували тут оборонний замок з метою захисту своїх володінь від частих атак турків і татар. Останні часто нападали на містечко (1515 р., 1575 р., 1589 р., 1621 р., 1626 р.), через що Козова досить повільно розвивалася.

Магдебурзьке право містечко отримало у 1650 р. разом з правом проведення ярмарків щороку та торгів щотижня. У 1667 р. після чергового нападу ординців містечко було спалено, а замок зруйновано (донині збереглися підземні ходи, якими замок з'єднувався з містом), після цього замок вже й не відбудовували. Костел було збудовано на кошти А. Потоцького у 1669 р. (стиль: готика та романський, був знищений повністю у 1979 р.). Згідно першого поділу Польщі (1772 р.) Козова перейшла під владу Австрії, однак за собою зберегла статус містечка Бережанського повіту (у центрі міста були ринок та ратуша). Протягом 1857 р. — 1867 р. Козова була повітовим центром. Потрібно сказати, що у складі імперії Габсбургів містечко занепало. 1897 р. до міста проклали залізницю.

Не оминули містечко і події першої світової війни, завдавши Козові значних руйнувань. За часів ЗУНР комісаром містечка був Ф. Коковський. Польські війська окупували Козову у вересні 1920 р. Жахливими та руйнівними були і події другої світової війни: у вересні 1939 р. місто зайняли радянські війська; з січня 1940 р. Козова де-юре стала селом та райцентром; три роки (3 липня 1941 р. — 20 липня 1944 р.) місто було окуповане німецько-нацистськими військами... 1958 р. Козові було надано статус селища міського типу. Нині Козова належить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

На жаль, Козівський замок (замок Потоцького) та римо-католицький костел зруйновані повністю, однак на сьогодні Козова туристична — мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці (1883 р. – 1885 р., розписував храм Т. Копистинський), синагога (XIX ст., у другій половині XX ст. її перебудували під кінотеатр), будівля залізничного вокзалу (1897 р.). Любителі сакральної архітектури можуть оглянути недавно збудовані: церкву святого Володимира Великого (1994 р.), церкву святого Василія Великого (2001 р.), собор святих Петра і Павла (2007 р., архітектор — Михайло Нетриб'як) та дві фігури Божої Матері. До речі, храм святих Апостолів Петра та Павла збудовано на місці, де колись стояв римо-католицький костел (збудований 1901 р., підірвано 1979 р., підривали аж двічі!). Також у селищі можна оглянути пам'ятник на братській могилі воїнів РА (1973 р., скульптор І. Козлик), пам'ятник Тарасу Шевченку (1993 р., скульптор І. Сонсядло), символічну могилу воїнів УПА (1990 р.), меморіальну таблицю замордованим у катівнях землякам (2001 р.). Рекомендуємо прогулятися у дендропарку "Лісова пісня" (1961 р., понад 300 різновидів дерев і кущів), у парку відпочинку, також можна добре по рибалити на Козівському озері.

Увага, туристи! Вся Козова перерита підземними ходами, навіть існував тунель з Козови на захід. На жаль, зараз це все завалено, але дещо можна побачити, якщо знати де саме шукати.

Смачно попоїсти можна у ресторанах Козови (Подолянка, Червона рута). Ну, а з ночівлею буде дещо важче, оскільки, як таких готелів у селищі немає. Проте гостинні мешканці Козової завжди раді допомогти.

Поблизу Козової, крім згаданих уже Бережан, лежать інші цікаві старовинні містечка: Зборів, місце знаменитої Зборівської битви, на півночі, та Підгайці, з їх численними християнськими храмами та єврейськими пам'ятками, - на півдні. Також варто побачити старовинну деревяну церкву Успіння Богородиці у с. Конюхи. Цікавого Вам туризму!

Natalka