Місто Хоростків: карта вулиць, опис

Історія

Місто Хоростків Гусятинського району Тернопільської області розкинулося у Західному Поділлі над річкою Тайною. На території міста археологічні розкопки виявили курганні поховання доби ранньої бронзи. До 1340 р. відноситься перша писемна згадка про місто. У 1565 р. з милості короля поселенням заволоділи магнати Якуб і Єжи із Струсова. З 1578 р. Хоростків та його мешканці користувалися магдебурзьким правом, щоправда обмеженим.

Наприкінці XVI ст. — на поч. XVII ст. у місті активний розвиток отримали ткацтво і кравецтво; не відставала і торгівля. Однак основним заняттям мешканців міста залишалось землеробство. Калиновські, котрі були власниками Хоросткова з поч. XVI ст., збудували тут замок, який неодноразово зазнавав руйнації від татарських нападів. Не оминула містечко і національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. 1650 р. під час великої атаки на місто татар було спалено понад 300 будинків та вщент пограбовано містечко. Сангушки заволоділи містом у XVIII ст., однак вже наприкінці XVIII ст. власником Хоросткова став граф Юзеф Каласантій Левіцький. А його син заснував у місті парафіяльний костел (на жаль, не зберігся до наших днів), греко-католицький храм та неоготичну каплицю-родинний мавзолей (на старому кладовищі).

Під час правління тут Австрії Хоростків зберіг статус міста, належав до Тернопільського, а після 1816 р. — до Чертків[obj id=1010160][/obj] циркулу. Значним торговим центром Хоростків став наприкінці XVIII ст. — місто мало привілей на проведення двох річних ярмарків та щотижневих торгів. Тут можна було купити в основному хліб, худобу, полотно та соду (центр міста просто кишів крамницями та шинками). У 1890 р. через Хоростків було проведено залізничну лінію Тернопіль — Копичинці, це посприяло розвиткові економіки містечка. Вже на той час ізюминкою у місті була ратуша, а також неоготичний костел (1872 р.). Не відставала і освіта, зокрема, 1855 р. тут було відкрито трикласну школу. Не оминули місто і жахливі та руйнівні події світових війн. У часи другої світової війни протягом трьох років (липень 1941 р. — березень 1944 р.) місто було у руках німецько-нацистських окупантів. У повоєнні роки життя у місті відродилося: запрацювали промислові підприємства, ожила освіта, культура, економіка та медицина. Нині Хоростків занесено до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Хоростків туристичний — це насамперед садиба Семіньських-Левіцьких (XVIII ст. – XIX ст.), зокрема, старий палац Семіньських-Левіцьких (XVIII ст.), новий палац Семіньських-Левіцьких (1837 р.), кінний манеж садиби (1837 р.), в'їзна брама (середина XIX ст.). Можна також оглянути адміністративний будинок (XIX ст., нині тут розташувалася міська рада) та будівлю залізничної станції Хоростків (1890 р.). Любителям сакральної архітектури варто побачити церкву Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці (1837 р., мурована, зі скульптурами чотирьох ангелів-хоронителів), нову церкву святого Володимира і Ольги (1996 р., мурована, архітектор М. Нетриб'як), костел св. Архангела Михаїла (близько 1870 р., реставрований 1994 р., раніше це була каплиця-мавзолей Семіньських), фіґуру Матері Божої на честь 2000-ліття Різдва Христового. Є у Хоросткові і низка пам'ятників, зокрема, Тарасу Шевченку (1964 р.), воїнам-землякам, полеглим у німецько-радянській війні (1974 р.), жертвам нацистського геноциду (1993 р., на місці розстрілу євреїв), Д. Макогону (1996 р., скульптор В. Ворончак), на братській могилі вояків УПА (1997 р., скульптор В. Садовник), на могилі Г. Куделі (2002 р.), встановлено пам'ятний знак УСС (2001 р.), меморіальні дошки Г. Куделі (1994 р.) та М. Палію. Уваги туристів заслуговують Хоростківський дендрологічний парк (ботанічна пам'ятка природи, закладений на базі парку садиби Семіньських-Левіцьких) та віковий пурпуролистий бук у парку.

Радо свої двері туристам відчинять усі готелі, ресторани та кафе (Європа, Поділля...) міста.

Цікавими також будуть екскурсії містами та селами Гусятинського району. Окрасою району є гряда Медоборів, товтровий кряж (залишки коралових рифів Сарматського моря, теплі води якого плескотіли тут мільйони років тому). Також район багатий на мінеральні джерела — а звідси і його статус, як курортної зони. Варто відвідати місто Гусятин (монастир, церква та синагога), село Сидорів (замок-корабель та костел), місто Копичинці (дерев'яна церква та костел), а також храми в селах району (Жабинці, Чабарівка...). Цікавої Вам мандрівки!

Natalka