Село Неслухів Львівської області вперше згадується у писемних джерелах ще від 1241 р. Назва його у ті часи звучала дещо по-іншому – Неслихів.
За свідченнями дослідників, ще в XІ ст. (тисячоліття тому) у давньому Галицькому князівстві нараховувалося чотири селища: Пліснеськ, Судова Вишня, Ріпнів і Неслухів. Саме через селище Неслухів проходив торговий шлях з Римської Дакії до Західного Бугу і Бугом – до Прибалтики. Таким чином, у далекому минулому селище Неслухів виступало як вузол торгових шляхів. Пізніше, від кінця XІІ століття і аж до середини XІV століття ці землі входили до складу Галицько-Волинського князівства. Згодом, як і вся Львівщина, Неслухів потрапив під вплив Польсько-Литовської держави.
У XVІІ столітті населення Львівщини, в тому числі і Неслухів сильно страждало від гніту польських панів, тому великого піднесення набув національно-визвольний рух українського народу у роки визвольної війни під проводом українського гетьмана Богдана Хмельницького. За свідченнями істориків, місцеві мешканці всіляко допомагали козакам та підтримували їх у боротьбі проти поляків. Після ослаблення Речі Посполитої у другій половині XVІІІ століття Росія, Прусія і Австрія поділили Польщу між собою. Землі Галичини опинилися у складі Австрії, розпочався період відносного культурного піднесення. Однак, вже у XІX століття гніт поміщиків значно посилився, що призвело до революції 1848 року, після якої у Австрійській імперії було відмінено кріпацтво. Так, відомо, що повстання у Львові відбулося у листопаді 1848 року, тоді на барикадах міста йшли бої. Згодом, після утворення Австро-Угорської імперії, у другій половині XІX ст. землі Східної Галичини були заселені переважно українцями.
Після Першої і особливо у роки Другої світової війни під час німецької окупації на території Неслухова, як і усієї Західної України, розвинувся український повстанський націоналістичний рух. Після закінчення війни, у 1944-1945 рр. у Неслухів, як і у всій Галичині, встановилася радянська влада, у той час тут тривало формування і розвиток машинно-тракторної станції МТС. Саме тоді проходила колективізація, яка спричинила значний опір місцевих мешканців, крім того, заможних селян було репресовано та вивезено до Сибіру.
Влітку 1959 року у селі на базі колишнього плодорозсадника графа Дідушицького було засновано Львівську дослідну станцію садівництва Української академії аграрних наук. Адміністративний корпус установи розміщений у палаці, який у минулому належав графові. Станція стала центром науково-методичної зони, до складу якої входило 5 областей: Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Івано-Франківська. Основним завданням закладу стало вирощування високих врожаїв плодів та ягід, зокрема по ягідництву вона займала одне із перших місць у СРСР. З тих часів і донині – селекція та садівництво – це перша асоціація, котра виникає при згадці назви села. Власне з цієї причини Неслухів став відомим не лише у всій області, а й навіть за її межами.
Упродовж 70-их років XX століття у селі провадилося будівництво багатоквартирних житлових будинків для працівників станції, саме в цей час тут зросла кількість мешканців, переважно за рахунок новоприбулих науковців та дослідників у галузі садівництва. У 1977-1982 рр. у селі було збудовано будинок культури, який забезпечував умови для проведення дозвілля молоді, так і для старшого покоління. При закладі діяв хоровий гурток, вокальний гурток дитяча студія, гурток образотворчого мистецтва тощо. Значну роль у культурному розвитку села відігравала бібліотека, оскільки молодь читала досить багато, тут діяли 2 бібліотеки, одна із яких знаходилася у науковому відділі Львівської дослідної станції садівництва, а інша – у приміщенні будинку культури. Ще після закінчення Другої світової війни у селі діяла семирічна школа, в якій діти мали змогу навчатися у дві зміни. Вже за часів Незалежності України, у 1993 році тут було відкрито дев'ятирічну школу.
На сьогодні у Неслухові збереглися пам'ятки архітектури та історії: маєток і палац Дідушицьких (початок XІX ст.), історико-краєзнавчий музей "Скарби Галичини", велична дерев'яна церква св. Архистратига Михаїла (1897 р.)., споруджена у стилі народної архітектури, а також – симпатична автобусна зупинка з мозаїкою. Крім того, маєток Дідушицьких розміщений у доволі цікавому старовинному дендропарку, тут є ставок з островом та містком, численні цінні дерева. На жаль, станом на 2020 рік парк захаращений і радше нагадує лісові нетрі... У наш час у селі продовжує діяти Львівська дослідна станція садівництва Української академії аграрних наук, яка займається вирощуванням високоякісних плодово-ягідних культур кущів та дерев, сюди за саджанцями приїжджають садівники з усіх куточків України. Розвинулися також приватні розплідники, де можна придбати садові рослини на будь-який смак і потребу.
Село Неслухів (у ході децентралізації перейшло зі складу колишнього Буського до Львівського району, Новояричівської громади) вважається одним із найдавніших селищ Галицького князівства, його історія сягає глибини тисячоліть. Уся околиця багата численними пам'ятками старовини та культури. Відвідуючи Неслухів, до маршруту можна включити такі місця як: церкву з чудотворною іконою Христа Розп'ятого у Глинянах, величний костел та гейзер у Новому Милятині, музей Маркіяна Шашкевича у Новосілках, гарний, хоча й покинутий костел у Ліску, тощо.
Andrij
.
