Вижницький національно-меморіальний музей – садиба Народного артиста України Назарія Яремчука є справжньою туристичною перлинкою міста Вижниця. Розташований він у батьківській хаті родини Яремчуків і знаходиться на околиці міста, у центрі присілка Рівня. Ідея створення музею виникнула у сестри знаменитого співака – Катерини, і саме вона назвала будинок "Смерекова хата". Будиночок Яремчуків — це міцна, добротна, одноповерхова будівля з високим дахом, що гармонійно вписується в гірську місцевість. До наших днів садиба збереглася майже в первісному своєму стані, замінено лише дах та прикріплено меморіальну табличку, яка засвідчує, що в цьому будинку народився і жив Назарій Яремчук. Неподалік і нині діє церква, де хрестили майбутнього співака. За садибою доглядає старша сестра Катерина Назарівна, вона також виконує роль гіда-екскурсовода, із гордістю та не без емоцій розповідає відвідувачам про брата.
Голос Назарія зустрічає гостей на порозі із записів, увімкнених на магнітофоні. З ґанку відвідувачі музею потрапляють у коридор. На стінах – афіші концертів співака та його дітей – Назарія, Дмитра та Марічки, колекція платівок з різних етапів творчості. Один з експонатів – футбольний м'яч. Назарій, як виявляється, захоплювався спортом. Після занять у школі він грав у футбольній команді "Карпати" міста Кути у півзахисті під номером десять.
Важко не помітити сходи, що ведуть на горище. Власне ті сходинки слугували малому Назарові першою сценою, тут влаштовувались перші концерти. А треба пам'ятати, що хлопець виростав у співочій родині. Тато Назарія був дияконом у церкві, мати співала в церковному хорі, гарно грала на мандоліні.
Ось кімната, де свого часу жив майбутній артист. У цій кімнаті — галерея родинних портретів. Батько – у військовому одязі австро-угорської армії. У вишиванці – мати. Брати – Богдан і Степан. Батько після війни став удівцем, одружився з красунею Марією. В їхньому спільному шлюбі народилося четверо: Степан, Богдан, Катерина і Назарій. Цінними експонатами є перші сценічні костюми Назарія 70-х років, які співак залишив в родинній оселі під час останнього візиту. Також тут можна побачити вишиту низинкою мамину сорочку, мамину мандоліну, мамину молитву за дітей своїх...
Батько Назарія був освіченою людиною: окрім української й російської знав латину, німецьку й румунську мови. Цінної літератури, яка лежала на горищі будинку 54 роки, залишилося багато. Збирав її батько, а також старший брат Назарія від першого шлюбу батька Дмитро Яремчук. Він у 1934 році закінчив факультет права Чернівецького університету, а в 1939 - залишив батьківський поріг. Багато літератури сховав на горищі. Це унікальні "Основи хемії", 1910 року видання, "Українська енциклопедія", пробита кулями.А поряд лежать шкільні зошити учня восьмого класу школи-інтернату та зошити вже студента Чернівецького університету Назарія Яремчука.
Ну і фотографії, багато фотографій. Ті зі сцени. Ті з рідними. Фотографії розповідають дуже багато. Назарій у Чорнобилі, виступає перед ліквідаторами. Він приїжджав туди тричі. Чи не це пізніше спричинило його хворобу? 1987 рік, Назарій в Афганістані виступає перед воїнами.
1991 рік. Одна з газет тоді писала: "Очі Назарія світилися, коли Україна стала самостійною державою. Це був для нього найдорожчий дарунок. Він казав, що заради цього дня варто було жити".
До музею стежка не заростає. Навіть пізно ввечері сюди приїжджають групи відвідувачів. Відвідав музей Президент України Віктор Ющенко. За його сприяння видано щоденник, який Назарій Яремчук вів з 1977 року. Кожен співак день аналізував і описував. Записи з 10-15 червня 1995 року він об'єднав заголовком "Доки".
"Україну наповнила дешевизна, примітив у гарних обгортках. Ми гордились раніше, що ми найбільш читаючий народ і дуже розумний. На жаль це не так. Як кролик перед удавом, наш народ перед урядом з півночі; народ також не робить висновків. Ще ніколи з півночі нам не приходило добро. Треба змінитись. Треба порозумнішати...
Навала московського примітиву створила цілковиту пустку в душах молоді, підлітків, тінейджерів. Добивають нас у власному домі-державі ресторанні, напів вульгарні так звані шлягери з московського шоу-бізнесу. І все це споживає примітивний хохол, як вони кажуть і на Україну, "страна непуганих идиотов". Справді. Правда гірка...
Де ми живемо? Хто ми? Де сформована ідеологія нашого суспільства, нашого народу, народу трудівного, талановитого, мудрого і розважливого, але і народу, який звик терпіти наругу, насильство над собою. Що це значить? Ох, гомосоветікус. Що ти з нами наробила Москва? Що ми з собою самі робимо?..
На фоні економічних негараздів наша талановита молодь пішла на вулицю. Вулиця – і стихія, і дім. А вулицею володіє Москва, бо там ще гірше і найгірші звички легко засвоюються. В нашу країну запущено сотні тисяч агентів Москви для дестабілізації стану в державі, підплачувались виборчі кампанії, і ось результат – парламент не може прийняти елементарних законів життєдіяльності України, наших громадян. І досі плачемось. Обдурюють нас за допомогою Москви і нас самих обдурюють, що не можемо жити добре, без підказки, без керівної ролі найголодніщого, обдертого москвича, але який має атомну зброю, нафту і газ, ще в недалекому минулому викачували з наших надр ці багатства.
Нас віками обдирали, гнобили, експлуатували, вивозили все - від сала і чорнозему, від трудящих рук до геніального інтелекту.
Тепер ми держава. Не дають будувати. Контррозвідки Москви наплодили чи не сотні газет в Україні і скрізь пропаганда проти дорогої і рідної, терплячої і серцю милої Батьківщини України".
"Любі українці, народе України – це і українці, білоруси, росіяни, євреї, німці, болгари, румуни і всі-всі, будьте пильні. Нас хочуть уярмити, нас хочуть порізнити, розсварити. Не даймо їм цього шансу, бо в нас його не буде. Погляньмо навколо, скрізь війни, і скрізь замішана Москва! Невже нас зловіща історія не навчила? Будьмо уважні."
Отож, музей Яремчука в Вижниці - це те унікальне місце, яке варто відвідати. Щоб відкрити для себе щось нове. Щоб пам'ятати. Бо людина живе доти, доки живе пам'ять про неї.
Час роботи: за домовленістю. За додатковою інформацією телефонуйте за номером +38 (067) 930-21-84.
Systemschyk
Наталія Самойло (гість)
3 березня 2013, 06:57
Petro
11 березня 2016, 12:35
