Церква св. Параскеви у м. Буську Львівської області була зведена у 1708 р. у стилі народної архітектури і розташована на східній околиці міста, у колишньому передмісті Довга Сторона, неподалік старого кіркута. Друга дерев'яна церква св.Онуфрія знаходиться у протилежному кінці Буська, на передмісті Воляни.
Дерев'яна церква була споруджена як одноверха та двозрубна із соснових брусів з ґанком, оточена піддашшям. Домінантою храму вважається великий восьмибічний неф, який розпланований на основі квадрата і увінчаний ліхтарем з маківкою. До нефа зі східної сторони прилягає маленький п'ятибічний вівтар, а із західної – невеличкий присінок. Дахи і верхні частини храмових стін покрито ґонтом. Сакральна будівля освітлюється завдяки круглим віконцям у південній стіні вівтаря, у південній і північній гранях барабану, а також – через прямокутні вікна у південній грані нефа. Вхід до церкви був розташований через ґанок, лише у західній стіні нефа. Двері – дубові, низькі, їхні одвірки прикрашені різьбленими орнаментами, де зазначається дата побудови храму.
У інтер'єрі церкви розміщений чотириярусний іконостас з глибокою різьбою, виготовлений у XVІІІ ст. Наприкінці цього ж століття невідомим народним майстром було розмальовано барабан і верхню частину стін. У 1807 р. підняли стіни вівтарного зрубу і встановили у цьому місці новий високий вівтар. У 1833 р. митець Василь Леонтович для бабинця намалював два художні полотна. Наприкінці XІX ст. було перемальовано іконостас, а на початку XX ст. – до північної стіни вівтаря прибудовано ризничку.
У 1983 р. за проектом архітекторів Івана Могитича та В. Швеця тут проведено реставраційні роботи і реконструкцію з метою повернення її первісного вигляду. Зокрема, були зняті бабинець і ризничка, відкриті колишні вікна, а також понижено рівень стін вівтаря. Таким чином церкві повернули її автентичний вигляд типу двозрубних одноверхих церков, що походять від давньоукраїнських ротонд. У цьому полягає унікальність храму, церков такої форми збереглося дуже мало.
Нині церква св. Параскеви у Буську є недіючим храмом, хоча деколи у церкві або біля неї проводять Богослуження парафіяни церкви св.Миколая. Храм відноситься до яскравих зразків дерев'яного зодчества XVІІІ ст. і належить до пам'яток архітектури національного значення. Потрібна реставрація.
Andrij
