Національний музей народної архітектури і побуту України "Пирогів" (м.Київ): карта, фото, опис

Музей народної архітектури та побуту України створений на південній околиці Києва у селищі Пирогів і є комплексом унікальних архітектурних експонатів XVI-XX ст. Музей, що знаходиться під відкритим небом, засновано постановою Уряду України 6 лютого 1969 р. В ньому представлені усі історико-етнографічні райони України : "Полтавщина і Слобожанщина", "Середня Наддніпрянщина", "Поділля", "Полісся", "Південь України" та "Карпати" також представлена колекція вітряків, ярмаркове поле та сучасне село. Сама експозиція розміщена на території понад 133,5 га з спеціально створеними ландшафтними особливостями районів, байраками, давньоруськими курганами, широкими долинами, старовинними ставками. На сьогоднішній час музей налічує велику колекцію експонатів, що складає більше 275 споруд та 70 тисяч пам'яток декоративно-вжиткового мистецтва, предметів побуту, рушників, знарядь праці, колекція образів, одягу, музичних інструментів та кераміки. Перших відвідувачів музей прийняв в 1976 році.

Архітектурні споруди розміщені з документальною достовірністю відповідно до особливостей планування того чи іншого географічного регіону. Хати, клуні, комори, сажі, повітки, погреби і курники, - сформовано в садиби.

Землі південної Київщини і Черкащини регіонально об'єднуються у Наддніпрянщину. Архітектурні особливості цього району полягають у спорудженні будівель каркасним способом та зведенні зрубних хат. Будували з соломи, очерету, лози, інколи каменю. Дахи були чотирисхилої форми з довгим виступом під яким зберігали різні господарські знаряддя. В експозиції Наддніпрянщини відтворено громадський центр села з церквою, церковною школою при ній, сільською управою, хатою священика та шинком. Важливими етнічними та архітектурними пам'ятками є дві церкви — Церква святої мучениці Параскеви, Храм святого архистратига Михаїла.

На Полтавщині переважали хати-мазанки. Вони була дуже ошатними, оздоблені безліччю декоративних елементів.

Полісся найдовше зберігало ознаки слов'янського будівництва. Хати були однокамерними, з прибудованими до них господарськими приміщеннями, стебками, кліттю. Таким чином, розбудовані хати замикались в коло з двором всередині. Стіни будували з кругляків сосни, вільхи, осики. Стелю - з дошок та соломи.

Поділля характеризувалось будівництвом житла каркасним-глиносолом'яним методом. Стіни будинків зводились з хворосту, а потім обмазувались глиною. Будували також хати з цегли-сирцю, або каменю.

Найрізноманітніша архітектура будівель у карпатському регіоні. Тут і хати з високими дахами, і вишукано оздоблені галереї. Зводили будинки з смереки та ялиці, а стіни залишали не біленими. Будували хати так, щоб у середині утворювався замкнутий двір, гражда. Це пояснюється географічним положенням регіону, лісовою місцевістю, горами, та бажанням господарів вберегти своє господарство від хижаків.

Особливе місце у музеї займають вітряки. Їх тут близько п'ятнадцяти. Вони займають центральне місце в експозиції музею і знаходяться на найбільшому пагорбі. Вітряки бувають трьох видів : шатрівки, стовпові та козлині. Особливістю шатрових млинів є те, що корпус їх залишається нерухомим, а рухаються тільки крила. Стовпові складають дерев'яний каркас оббитий ззовні дошками. Козлові млини стояли на високих стовпах – "козлах". У Закарпатті, Бойківщині, Гуцульщині переважно будували водяні млини, а в інших регіонах – вітряки.

Музей народної архітектури та побуту України є провідним центром для дослідження та популяризації етнічного, матеріального і духовного надбання українського народу. На території музею можна зустріти людей у національних костюмах, що відображають різноманітні промисли: ткацтво, гончарство, ліплення з глини. Тут часто влаштовують різноманітні святкування і масові гуляння. У храмах, що знаходяться на території Пирогова, відбуваються родинні обряди (вінчання, хрещення, похорон). Можна відвідати і цікаві ярмарки, де майстри демонструють свої вміння та навчають традиційних ремесел.

У вихідні дні, туристи і мешканці міста мають можливість відвідати концерти українських фольклорних гуртів, покататися на конях, пообідати у численних кнайпах, шинках народними стравами і просто гарно провести час на природі.

Щороку Музей приймає близько 200 тисяч відвідувачів і користується популярністю у туристів які бажають ближче познайомитись з нашими традиціями. Загалом, на Україні створено біля десяти музеїв-скансенів різних розмірів, не враховуючи окремих музеєфікованих народних споруд та садиб. Найбільшими, після Пирогова, є музей народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові та музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-Хмельницькому.

Petro