Церква Святого Духа у селі Гукливий Закарпатської області була зведена коштом місцевої громади у XVІІІ ст. у стилі лемківської школи народної архітектури з деревини ялиці, встановлена на складному фундаменті з річкового каміння і знаходиться у верхньому кінці села. Хоча церква дещо віддалена від траси Воловець - Міжгір'я, її неодмінно варто оглянути, прямуючи, наприклад до водоспаду Шипіт чи Синевирського озера, адже віддаль становить усього 1.5 км.
Ця дерев'яна церква – тризрубна, з трьома зрубами різного розміру, оперезана піддашшям. У своєму архітектурному вирішенні надзвичайно струнка і пропорційна, її кожен елемент органічно переходить в інший. Двосхилий, вкритий ґонтом дах переливається усіма відтінками смерекової деревини. Неф та зруб презбітерію перекриті арковим склепінням, а бабинець – плескатим.
При радянській владі храм було зачинено, в результаті зберігся недоторканим його інтер'єр та унікальний іконостас 1784 р. Після закінчення Другої світової війни тут відкрили музей атеїзму. У радянські часи храм охороняв вчитель Михайло Тюшка як визначну пам'ятку архітектури, тож значною мірою завдяки його діяльності церква завдячує своєму існуванню до сьогоднішного дня. У 1970-1971 рр. сакральну будівлю відреставрували. У 80-тих роках XX ст. вона була пограбована. Не найкращі свої часи храм пережив у 90-ті роки минулого століття. Відомо, що у 1998-2001 рр. церква сильно постраждала від бездіяльності місцевої влади, зокрема, її ґонти прогнили і всередину потрапляв дощ, від чого найбільше постраждали ґанок, опасання і кутові з'єднання зрубів. Лише наприкінці 2001 р. завдяки зусиллям місцевої громади дахи і опасання було вкрито новим ґонтом, а у 2002 р. церкву повторно відреставрували.
У храмовому інтер'єрі зберігся старовинний бароковий іконостас 1784 р. роботи німецького художника Франца Пеєра, про що дізнаємося з Гукливського літопису, який створювався у с. Гукливому і слугував своєрідною закарпатською хронікою 1660-1812 рр. Для цього барокового іконостасу є характерними певні елементи орнаменту, виконані у стилі рококо. Його форма нагадує піраміду. Апостольський ряд створено у вигляді сходинок, які підіймаються до центральної ікони "Христос". Іконостас завершується композицією "Голгофа". До цього дива з молитвою і вірою постійно приступає велика кількість християн. Оригінальний витвір німецького художника вважається одним з найкращих на Закарпатті.
Неподалік від храму знаходиться струнка, квадратна у плані, дерев'яна дзвіниця, яка завершується шатровим дахом, який, як і стіни, покритий ґонтом. Її висота становить 8м., нижній ярус є зрубний, а верхній, більш видовжений – каркасний. Біля церкви височіють два козацькі кам'яні хрести. Храм разом з дерев'яною дзвіницею утворює ідеальний архітектурний ансамбль, який станом на 2015 р. знову потребував проведення відновлювальних робіт. Сакральна споруда вважається найдавнішою дерев'яною церквою на Воловеччині.
Церква Святого Духа у Гукливому є діючим храмом, вважається верховинським шедевром дерев'яного сакрального зодчества лемківської школи, тут знаходиться унікальний іконостас 1784 р., церква відноситься до єпархії УПЦ МП і належить до пам'яток архітектури національного значення. Видатними зразками лемківської школи будівництва є також дві церкви св. Михаїла у Сваляві та в Ужгородському скансені.
Andrij
