Успенська церква (дерев'яна, м.Рівне): карта, фото, опис

Успенська церква у місті Рівне була зведена у 1756 р. у стилі волинської школи народної архітектури коштом прихожан і освячена того ж року. На дверях, які знаходяться у західній частині церкви, зазначається дата її будівництва, однак, історія не зберегла ім'я головного фундатора цього храму. У минулому храм називали Омелянівським, оскільки біля нього проходив шлях до нинішнього села Велика Омеляна, що знаходиться неподалік від Рівного. На сьогодні ж споруда опинилась, по суті, у центральній частині міста, на північ від костелу св.Антонія та Воскресенського собору, за кілька хвилин ходи від музею бурштину.

У своєму архітектурному вирішенні церква – дерев'яна, одноверха, тридільна будівля, споруджена на кам'яному фундаменті без жодного металевого гвіздка, складається з трьох рівновисоких зрубів, завершується невисоким ліхтариком з шоломоподібним покриттям. Презбітерій та бабинець мають плоскі перекриття, дахи сакральної споруди вкриті оцинкованим залізом. За особливостями своєї композиції і побудови церква св. Успіння Богородиці належить до оригінального типу сакральних споруд волинської школи дерев'яного зодчества.

У інтер'єрі церкви у 1784 р. невідомим майстром був створений дерев'яний іконостас у бароковому стилі, який відзначався елементами розпису і різьби золотими та срібними фарбами. З правої сторони іконостасу був розміщений кіот з іконою Ісуса Христа у срібній короні, поряд – образ архангела Михаїла з невеличкою короною із срібла. З лівої сторони іконостасу була розташована ікона Богородиці, увінчаної срібною короною, а поряд – образи апостолів Петра і Павла також змальованих у срібних коронах. Крім того, у цьому ж кіоті знаходилася ще ікона святителя Миколая з короною та срібною зіркою. У Великий піст іконостас закривали окремими страсними іконами. У вівтарі, у невеличкому кіоті була встановлена ікона Успіння Пресвятої Богородиці.

У XVІІІ ст. Успенська церква залишалася осередком українсько-православних традицій, тут зберігалися давні реліквії, серед яких – рукописне Євангеліє 1634 р. У державному архіві збереглися перші писемні згадки про храм, датовані 1798 р. До важливих документів відноситься також історичний опис церкви 1806 р. Згідно з народними переказами, саме у цьому храмі перед битвою з польською шляхтою звертався зі своїми молитвами до Всевишнього Іван Гонта, один з керівників повстанського руху у Правобережній Україні.

Відомо, що на вимогу радянської влади у 60-тих роках минулого століття храм намагалися знести, а на його місці побудувати гуртожиток, однак місцеві мешканці стали на захист своєї святині і не дали цьому задумові втілитися у життя. Таким чином церква збереглася до сьогодні. Архітектурний ансамбль Успенської церкви разом із дзвіницею у 1979 р. отримав статус пам'ятки архітектури національного значення. У 2000 р. неподалік було збудовано каплицю на честь Різдва Христового. У 2001 р. на храмовому подвір'ї встановили пам'ятний знак з метою вшанування пам'яті одного з його настоятелів, народного цілителя – отця Михайла Андрійовича Носаля. У 2006 р. відбулися урочистості з нагоди святкування 250-тої річниці заснування церкви, до якої приурочили проведення реставраційних робіт, під час яких встановили нову металеву огорожу, виклали паркет з гідроізоляцією, замінили електропроводку, провели газ і опалення. Ззовні храм пофарбували і покрили новою бляхою.

До сьогодні також збереглася двох'ярусна дерев'яна дзвіниця, що завершується восьмигранною банею і розташована неподалік, у південному напрямку від церкви, і так званий "ланцюг моральних устоїв" у бабинці, до якого у XVІІІ ст. для публічної спокути приковували нечестивих містян.

Успенська церква у Рівному нині є діючим храмом, є найстарішою зі збережених сакральних споруд міста, яка зберегла свою автентичність, та оригінальною пам'яткою народного дерев'яного зодчества XVІІІ ст. Храм належить до числа пам'яток архітектури національного значення. Поряд із Успенською церквою, найвидатнішими пам'ятками волинської школи народної архітектури є також церква св.Юрія у Дубно, церква св.Дмитрія у с.Згорани та Свято-Троїцька церква у селищі Степань.

Andrij