Музей бурштину (м.Рівне): карта, фото, опис

Музей бурштину у місті Рівне був створений у вересні 2010 р. з метою показу унікальних злитків сонячного каменю, що були знайдені на Рівненщині; одягу і взуття, які прикрашає цей камінь; а також – різноманітних бурштинових ювелірних виробів та картин. Його урочисте відкриття відбулося 24 серпня 2010 р., з нагоди святкування Дня незалежності України. Музей створений на базі Рівненської бурштинової фабрики (державного підприємства "Бурштин України") та знаходиться у Будинку вчених, який був збудований ще на початку минулого століття, як вілла багатого комерсанта Перли Вігдоровича, поряд із театром ляльок у центральній частині міста. Звідси всього лиш 10 хвилин ходи до Успенської дерев'яної церкви.

Багато мільйонів років тому на території сучасного Західного Полісся зростали хвойні дерева, їхню застиглу смолу на сьогодні викопують як бурштин, який належить до дорогоцінних каменів органічного походження та вважається одним із найбільших природних скарбів Рівненщини, та й Полісся загалом.

Експозиція закладу представлена у двох кімнатах. До експонатів музею належать злитки бурштину, які в різні часи знайшли на території сучасної Рівненщини, тут також можна оглянути найдавніший бурштиновий виріб України, вік якого становить приблизно 2,5 тисячі років. Цей виріб – це амулет, оброблений у вигляді диска, який використовувався давніми людьми із захисною метою. У музеї виставлено для огляду камені із закристалізованими всередині комахами, вони привертають велику увагу не лише для науковців, але також і колекціонерів та вважаються найціннішими експонатами, оскільки демонструють еволюцію органічного світу минулих геологічних епох. Тут також можна оглянути найбільший у світі шматок дикого бурштину вагою у 2кг. Окрасою музею є виконані зі скла, кераміки і прикрашені бурштином фігурки ангелів. На стінах знаходяться картини, оздоблені каменями різноманітного розміру, аж до дрібного, як пісок.

Поліський бурштин характеризується самобутністю та вважається високоякісним дорогоцінним каменем, дуже різноманітним за відтінками свого забарвлення. Якщо у світі зустрічаються переважно жовті та коричневі камені, то для поліського бурштину властивими є жовто-зелені, салатово-зелені і навіть синювато-зелені різновиди, а також трапляються камені білих і чорних кольорів.

Експонати музею засвідчують історію видобутку цього каменю на території Полісся, а також ознайомлюють відвідувачів з діяльності єдиного підприємства в Україні з переробки бурштину, який є своєрідною візиткою Рівненщини. На сьогодні Україна намагається вирішити складну проблему, пов'язану з нелегальним видобутком цього каменю і повязаного з цим знищенням лісів та ґрунтів.

Рівненський музей Бурштину є одним із наймолодших музейних закладів міста і належить до нечисленних спеціалізованих збірок коштовностей на теренах України.

Systemschyk

Бурштин – це найперший камінь з плеяди ювелірного каміння, що добутий руками людини. В Британському музеї в Лондоні зберігається кам'яний обеліск з клинописними написами про бурштин, що являє собою, по суті, першу публікацію про цей камінь. (X ст. до н.е.).

Бурштин – це викопні смоли еоценового періоду, живиця хвойних дерев, що затверділа під дією холоду, часу, води. Вік каменів – 35-70 млн. років. Хімічна формула С₁₀Н₁₆O. Жоден з дорогоцінних каменів не має настільки широкого використання в медицині, промисловості і сільському господарстві, як бурштин.

Про таке явище як український бурштин довгий час згадувалось тільки у спеціальній літературі. Тоді як на території теперішньої України при розкопках стану пізньопалеолітичних мисливців на мамонтів, що поселялись на Придніпров'ї, поруч з виробами з кремнію (скребки, різці, дротики) виявлені зразки обробленого і необробленого бурштину. Його збирали на берегах рік, впадинах. Ці знахідки археологи розшукали біля села Межиріччя, Канівського району, Черкаської обл., села Добраничівка, Яготинського району, Київської області і інших сіл басейну Дніпра. Так, в Межиріччі знайдено 338 шматків бурштину із слідами обробки. В пізніших захороненнях людей Придніпров'я та Волині (мезоліті, неоліті) знайдені найпростіші прикраси з бурштину (амулети, намиста, сережки). Ці предмети, мабуть, були основними компонентами обміну. Бурштинові промисли в басейні Дніпра, Домбровиці, Житомира, були вже відомі на початку бронзового віку.

В скіфсько-сарматські часи (кінець ІІ – початок І тисячоліття до н.е.) народи північного Причорномор'я і басейну Середнього Дніпра успішно розробляли родовища "Київського сукциніту". Це намиста, сережки, гривни, оправлені в золото і срібло. Намистинки в коралях мали яйцеподібну форму.

За часів Київської Русі, ІX ст. – по 40 роки XІІІ ст. великим попитом користувались вироби з бурштину, що співпадає з початком розквіту художньої обробки бурштину в Західній Європі. З місцевого бурштину, що добували під Вишгородом і на Поліссі виготовляли намисто, хрестики, сережки, кольє, оправи до ікон. В Києві в археологічних розкопках знайдено ряд майстерень з виготовлення виробів з бурштину. За кордон Київської Русі вивозили ювелірні вироби з бурштину та необроблений бурштин до Чорного моря в країни Сходу і Середземномор'я, що суперечить твердженням про виключність прибалтійського бурштину в захороненнях Єгипту, Греції, Італії, Франції. Згодом інтерес до бурштину впав. Про використання в Україні бурштину протягом XVІІІ-XX ст. згадується мало. Невеликі майстерні в Києві, Житомирі, Домбовицях виготовляли мундштуки, трубки, шкатулки, браслети, вервиці для потреб експортерів (Персія, Палестина).

В радянський період основна увага геологічної служби була направлена на вивчення Прибалтійських родовищ. З проголошенням незалежності України цікавість до українського бурштину зросла. Указом Президента в 1992 р. виключне право на видобуток бурштину було передано державі, у 1993 р. було утворено державне виробництво по видобутку та переробці бурштину ДП "Укрбурштин". У травні 1994 р. з конвеєра зійшов перший вітчизняний бурштин, що був добутий на Клесівському родовищі. В 2006 р. видобуток бурштину збільшився до більш, ніж 2,9 тон.

В 2005 р. Верховна Рада внесла зміни до законодавства і відмінила державну монополію на видобуток бурштину. Це дозволить залучити до видобутку та переробки бурштину кошти і робочі ресурси малого та середнього бізнесу, відкрити широкі перспективи наповнення українським бурштином і продуктами його переробки світового ринку.

Основні способи використання українського бурштину – ювелірна промисловість, виготовлення лаків, бурштинової кислоти, олії, каніфолі. В Україні виявлено 6 бурштиновміщуючих зон, які розташовані в північній та північно-західній частині Житомирської та Рівненської областей, північно-східній частині Волинської області. Бурштиновміщуючі зони Клесово та Вольноє-Гріцькі успішно розробляються: виявлені верстви в Володимирецькому та Дубровицькому районах. Численні знахідки бурштину є також на Київщині та Львівщині.

Джерело: інформаційний стенд музею

Andrij