Спаська церква (м.Полтава): карта, фото, опис

Спаська церква у місті Полтаві була зведена у 1706 р. в історичному середмісті поблизу Курилівської брами за сприяння козацького отамана Івана Іскри.

Ще у 1704 р. неподалік від Курилівської брами Полтавської фортеці згоріла у вогні пожеж попередня Преображенська церква. Настоятель згорілого храму І. Світайло з допомогою полтавського полковника Івана Іскри у 1706 р. вирішив звести на цьому місці нову Спаську церкву. Щоправда, він думав, що це буде тимчасова сакральна споруда, оскільки планував збудувати новий храм з розібраного Здвиженського собору Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Однак, цим планам не судилося здійснитися, тож невелика дерев'яна Спаська церква збереглася до нашого часу.

Упродовж років храм почав руйнуватися, його навіть частково розібрали. У зв'язку з цим у 1837 р. майбутній російський імператор Олександр ІІ пожертвував кошти на збереження святині. У 1845 р. навколо цієї дерев'яної церкви за проектом харківського архітектора А. Тона було створено своєрідний мурований "футляр" у вигляді однобанного храму, а у 1847 р. із західної сторони тут прибудували муровану дзвіницю. З того часу над дерев'яним храмом височіє його кам'яна копія, такий цегляний саркофаг покликаний захистити дерев'яну церкву від руйнування. У ті роки храм розглядали не лише як пам'ятку архітектури, але також – і як пам'ятку історії, оскільки тут побував російський цар Петро І. У 1890 р. територію навколо церкви обвели мурованою огорожею. У 30-тих роках XX ст. була розібрана дзвіниця. З 2005 р. розпочався процес її відбудови.

Дерев'яна Спаська церква, яка збереглася до наших днів завдяки тому, що знаходилася під мурованим цегляним "футляром", складається з міцних дубових брусів, у своєму архітектурному вирішенні вона – тридільна, з прямокутними зрубами й одним однозаломним верхом, укритим ґонтом і притвором-ґанком. Квадрат центрального зрубу має восьмигранне завершення. Бабинець поєднується із центральною частиною за допомогою напівкруглої арки. Її мурований "футляр" – тридільний, з приземкуватою банею, вікна – прямокутні, а дверні прорізи – зі зрізаними верхніми кутами. Ззовні та всередині стіни потиньковані і побілені, дахи та баня вкриті покрівельною сталлю. Між внутрішніми та зовнішніми стінами розташований прохід, який частково займають ризниця та інші допоміжні приміщення. У холодну пору року у храмі тепло, оскільки подвійні стіни виконують роль термоса.

Спасо-Преображенська церква у Полтаві є діючим храмом, відноситься до взірців сакрального дерев'яного зодчества початку XVІІІ ст., вважається єдиним тогочасним уцілілим зразком дерев'яно-мурованого храму на Полтавщині і належить до пам'яток архітектури України. Церква розташована на південий схід від старого центру Полтави, неподалік від садиби Котляревського, краєзнавчого музею та будинку Таранущенка.

Andrij