Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Оборонна церква та монастир (руїни) (ур.Монастирок, с.Жизномир, Тернопільська обл.): карта, опис

 Petro   340

Галерея

Ви можете бути першими!
Додати фото

... Карта

Розміщення Село Жизномир, Бучацький район, Тернопільська область
Датування \ Нині  XVI ст. \ недіючий об'єкт
Адреса ур.Монастирок, на схід від села, над Стрипою
Матеріал \ Стан мур \ руїни
Функція оборонний храм
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 1573/0
Конфесія (спочатку) УПЦ
Доступ відвідувачів вільний
Планують 1 користувач

Жизномирський монастир Преображення Господнього – пам'ятка архітектури XV-XVI століть в урочищі Монастирок поблизу села Жизномир Бучацького району Тернопільської області. Знаходиться за 2 км від Бучача в лісі, на горі Федір, на правому березі річки Стрипи. Монастир був маленький, розрахований на 4-5 келій, тому його часто називали "монастирок". Від цього слова походить назва самого урочища.

В актах Бучацького монастиря вказується, що монастир побудований у 1600-1606 роках на кошти Марії Могилянки, дочки молдавського господаря Єремії Могили, та її чоловіка Стефана Потоцького, брацлавського воєводи, власника міста Бучач. В ті часи Молдавське князівство було у васальній залежності від мусульманської Туреччини і молдавські господарі часто фінансували розбудову православних церков і монастирів в інших країнах, чого вони не могли робити у власній державі. Однак історичні дослідження вказують на більш ранню побудову церкви, а саме XV століття.

Монастир складався з церкви Преображення Господнього, келій та оборонного муру. Кам'яний мур в плані повторював конфігурацію гори, на якій знаходився монастир. З півдня, сходу і півночі обитель додатково захищали схили гори Федір. Вхід в монастир знаходився в північно-західному куті оборонних мурів.

Церква Преображення Господнього зведена в оборонному стилі з стінами завтовшки в 2 м з бійницями. Храм був однонефний з трьома конхами у вівтарній частині і висотою стін до 9 м. В західній частині церкви знаходилась квадратна в плані триярусна вежа висотою 15 м з бійницями. Ймовірно, вежа виконувала роль спостережного пункту для Бучача. На ній могли розпалювали сигнальний вогонь, щоб попередити місто про небезпеку. Існує легенда, що від монастиря веде підземний хід до Бучацького замку. Згідно переказів, монастир зазнавав нападів турків і татар, але про це немає жодних історичних документальних підтверджень.

У 1700 році Жизномирський монастир приєднався до Чину святого Василія Великого. 3 червня 1715 року Стефан Потоцький підписав грамоту про призначення Сильвестра Тарасевича ігуменом монастиря. Після смерті ігумена у 1724 році Потоцький приєднує Жизномирський монастир до Бучацького монастиря. У 1785 році Жизномирський монастир разом з багатьма іншими монастирями закрито указом австрійського імператора Йосипа ІІ. У 1798 році його знищила пожежа. До наших днів від монастиря залишились частина нефа і оборонної вежі церкви.

Nadiya

Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка