Вінницький краєзнавчий музей (м.Вінниця): карта, опис

Рішення про заснування Вінницького краєзнавчого музею було прийнято міською Думою 14 травня 1918 р. Цій події передувала велика збирацька й організаційна робота, розпочата представниками місцевої інтелігенції ще в дореволюційний період. Головним завданням такої установи вони вважали не тільки збереження історико-культурних цінностей краю, а й сприяння економічному розвиткові губернії шляхом вивчення її кустарних промислів та корисних копалин. Музей розміщений у самому центрі Вінниці, позаду домініканського та єзуїтського костелів.

В основу колекції музею покладено зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам'яток. Головними діючими особами стали: художники В.Ф. Коренєв, С.І. Слободянюк-Подолян, юрист Г.В. Брілінг, архівіст Ю.С. Александрович. Майже 20 років присвятив музеєві Густав Вольдемарович Брілінг, якого справедливо можна вважати його засновником.

Приміщенням для Краєзнавчого музею у Вінниці Дума визначила одну із будівель Історико-архітектурного комплексу XVII ст. "Мури". Проте музей тут розмістився тільки в 1929 р., а першим його приміщенням став приватний будинок художника В.Ф. Коренєва (нині вул. Грушевського, 30), де експозиція розмістилася в чотирьох кімнатах помешкання. У 1921 р. музею виділили будинок Топчеєва (нині приміщення дитячої музичної школи № 1). На той час музей діяв як історико-побутовий, а його експозиція складалася з трьох розділів: етнографічно-економічного, історико-археологічного та відділу мистецтв.

Перші роки основне поповнення колекції йшло за рахунок реквізованих речей з дворянських маєтків і родинних зібрань. Це були переважно твори образотворчого мистецтва, предмети інтер'єру та старовини. Найцікавішою була колекція з Немирова з маєтку кн. М. Щербатової, спадкоємниці родинних цінностей Потоцьких і Строганових. Велику допомогу становленню музею надав Ю.Г. Александрович - краєзнавець, етнограф, архівіст, великий знавець кустарних промислів Поділля. Він передав до музею колекцію рушників, вишивок та унікальних фотографій. В 1923 р. С.І. Слободянюк-Подолян передав музею колекцію монет, зброю, книги та картини. З 1924 р. музей став називатись історико-побутовим. З 1925 р. під керівництвом директора Г. Брілінга започатковано практику проведення наукових експедицій, в результаті яких колекція музею поповнилася предметами етнографії, археології, декоративно-ужиткового мистецтва.

Людмила Ростиславівна Кароєва, директор музею
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Olеnka