Національний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (Звенигородський р-н, Черкаська обл.): карта, фото, опис

Національний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" у селах Шевченкове, Будище, Моринці і с.м.т. Вільшана Черкаської області був створений у 1992 р. з метою вивчення і поширення інформації про життя і творчість Тараса Шевченка та забезпечення охорони культурних пам'яток і пам'яток природи на цих територіях. Щоправда, спочатку він мав статус державного, а у 2006 р. – отримав статус національного.

Саме тут пройшли дитячі роки геніального поета, який народився у с. Моринцях, зростав у с. Керелівці, прислуговував у маєтку Енгельгардта у с. Будище і зробив перший крок до світової слави у Вільшанах. До складу заповідника відноситься ряд історико-культурних комплексів: літературно-меморіальний музей Т. Шевченка у с. Шевченкове, меморіал у c. Моринцях та музей історії селища Вільшани. Загалом, на цій території, що займає площу приблизно 27га, знаходяться понад сорок об'єктів і пам'яток культурної спадщини України, які мають наукову, історичну і культурну цінність. Слід зазначити, що крім двох Шевченківських заповідників, в Україні існує ще цілий ряд музеїв великого поета, зокрема, аж два музеї у Києві: Шевченківський національний та музей "Хата на Пріорці".

Поезію Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати" можна співвіднести з відновленою хатиною у с. Моринцях, де у сім'ї Григорія та Катерини Шевченків народився їхній син Тарас. Тут у 1956 р. звели пам'ятник Кобзареві, також збудували великий будинок культури з актовим залом і книжковий магазин, де можна було придбати усі книги про творчість Т. Шевченка та його життя. У 1964 р. у Моринцях встановили 18-тонний меморіальний камінь з нагоди 150-ти річчя від дня народження поета, а саме село перетворили на туристичний центр.

Однак, дитинство геніального поета українського народу, насамперед, пов'язане з історією садиби у Керелівці (з 1929 р. – Шевченкове), яка була придбана Шевченками у 1816 р. у селянина Хоми Тетерюка, тобто у той час, коли маленькому Тарасові було лише два роки. Тож саме ця хатина і стала основою заповідника. Відомо, що батьки майбутнього генія тут господарювали недовго, тож хатина пізніше перейшла у спадок до старшого сина Микити і його дітей. Після смерті Тараса Шевченка українці масово почали відвідувати батьківську хату поета у Керелівці, у зв'язку цим у 1935 р. тут було розпочато будівництво літературно-меморіального музею, який відкрили у 1939 р. з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря. Завдяки музейним експонатам відвідувачі могли дізнатися про життя і творчість Тараса Шевченка, тут зберігалися оригінальні речі – стіл і лава з хати Шевченка, меблі з маєтку Енгельгардта, різноманітні мистецькі вироби і стародруки, в тому числі і речі, які належали старшому братові поета – Микиті.

Через 50 років, у 1989 р. музей значно оновився. У ті часи здійснили його капітальний ремонт та реконструкцію. На подвір'ї було відновлено хату батьків Шевченка, яку відтворили усього за кілька десятків метрів від того місця, де вона знаходилася насправді. Біля неї встановили пам'ятник 13-річному поетові, виготовлений з бронзи. Пам'ятник відтворює постать босоногого поета, у полотняній одежині, з чобітками за плечима, ясним поглядом і розумом, який вирушив у мандри світом з батьківської хати. У 1992 р. цей музей увійшов до складу щойно створеного Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", що об'єднував села дитинства Кобзаря. Тут також збереглася хата дяка, яка вважається пам'яткою другої половини XVІІІ ст., саме тут майбутній поет навчався грамоти. Вона є відреставрованою і розташована у історичному центрі села.

У с. Будище в будинку поміщика Енгельгардта оформлено музейну кімнату Т. Шевченка, а поряд знаходиться велетенський дуб, у якому, за народними переказами, малий Тарас заховував свої малюнки. Відомо, що поміщик Енгельгардт був військовою людиною і приїжджав у с. Будище, щоб відпочивати і набиратися сил. Саме сюди відправили 14-річного Тараса прислуговувати панові.

Знавці туристичних маршрутів стверджують, що для зручності і з пізнавальною метою краще спочатку відвідати славетне село Шевченкове та його літературно-меморіальний музей, потім переїхати у с. Будище, яке знаходиться зовсім поряд, а вже згодом оглянути с. Моринці з його чудовими пейзажами.

Крім того, до складу заповідника входить селище Вільшана, яку Тарас Шевченко часто згадував у своїх поетичних творах та листах. Саме тут, у приміщенні Будинку культури знаходиться музей історії Вільшани. На стендах можна оглянути портрети Максима Кривоноса, видатного діяча Коліївщини, славетного українського поета Тараса Шевченка, а також – багатьох інших талановитих особистостей, життя яких було пов'язане з цим селищем. З нагоди 200-річчя від дня народження поета, у травні 2014 р. тут було відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку, де скульптор відтворив його постать у молодому віці.

Історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", шевченківські місця є насправді духовним символом українців та світового українства і належить до пам'яток історії національного значення. Саме тут, у територіальному центрі України, у краю українського генія та пророка можна збагнути силу, древність і таємничість української землі. А вічний спочинок поет знайшов, згідно зі своїм заповітом, у Каневі, на Тарасовій горі, що на відстані приблизно 100 км. звідси.

Andrij