Василіянський монастир Різдва Божої Матері (с.Улашківці, Тернопільська обл.): карта, опис
Де | Село Улашківці, Чортківський район, Тернопільська область |
Збудовано | 1315 р., сер. XVIII ст. – кін. XIX ст., кін. XX ст. – поч. XXI ст. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Висота н.р. моря | 284.0 м |
Адреса | Ясна Гора |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури |
Місце паломництва | об'єкт паломництва (християнство) |
Конфесія спочатку \ зараз | УГКЦ \ |
Чин спочатку \ зараз | Василіяни \ |
Доступ | вільний, за розкладом |
Тип | чоловічий монастир |
Планують | 1 користувач |
Чернече життя в Улашківцях сягає своїми коренями княжих часів. Ще на початку XIV ст. кілька монахів поселилося у вапнякових печерах, в одній із яких була капличка Різдва св. Івана Хрестителя. Були часи, коли монастир Різдва Богородиці, пограбований татарськими ордами і турецькими військами, ледве животів. Однак ченці цієї обителі продовжували своє подвижницьке життя. Через деякий час вони принесли сюди старовинну ікону св. Івана Хрестителя, яка незабаром набула слави чудотворної.
У 1678 р. монахи збудували нижче від печер дерев'яну церкву Різдва Пречистої Діви Марії (там сьогодні стоїть кам'яний хрест). Саме в ній на початку свого перебування в монастирі знаходилася ікона Пресвятої Богородиці (написана за зразком Волзької). Хоча сам монастир не один раз потерпав від бусурман, але ікона Божої Матері чудом залишилася не пошкодженою.
Над печерами в 1720 р. ченці спорудили ще одну дерев'яну церкву Преображення Господнього. Приблизно в 1730 р. дерев'яну церкву Різдва Пречистої Діви Марії перенесли на вершину узгір'я (неподалік від того місця, де згодом поставили сучасну кам'яну церкву) і посвятили на честь Благовіщення Пречистої Діви Марії. Поряд із церквою у 1738 р. побудували просторі монастирські приміщення.
У 1740 р. монастир був розорений російськими військами: все цінне церковне майно - рукописи, книги та ікони, в тому числі й славний образ Божої Матері - було вивезено. Існує припущення, що ікону Богородиці викупив у російських військових Симеон Рациборський. Згодом, 1765 р., його родина повернула її василіанам. 4 жовтня 1773 р. єпископ Лев (Шептицький) проголосив Улашківську ікону Божої Матері чудотворною.
Упродовж 1783-1803 рр. було споруджено нові монастирські будівлі та у 1799 р. - дзвіницю (архітектор Юліан Майкут). А в 1860-1866 рр. за проектом архітектора Адальберта Гаара збудували нову кам'яну церкву Різдва Богородиці. На головному престолі храму примістили чудотворний образ Божої Матері, а на бічному - чудотворний образ Івана Хрестителя.
Протягом віків Улашківський монастир Рідзва Божої Матері із чудотворними іконами Божої Матері та св. Івана Хрестителя був духовним центром для східного Галицького Поділля. В 1896 р. до нього було долучено василіанський осідок с. Михайлівки, що над Збручем.
Під час Другої світової війни монастир зазнав руйнувань. У 1946 р. його закрили, а монахів вивезли на заслання. У радянський час в Улашківцях, у монастирській церкві, зберігали зерно, потім цемент, а пізніше вона довший час була в запустінні. Бічні вівтарі забрали до церкви с. Сосулівки. Чудотворну ікону Божої Матері передали до улашківської парафіяльної церкви. Кам'яну огорожу навколо монастиря було розібрано, а з її матеріалу побудовано конюшні. Монастирську бібліотеку спалили.
Відновив свою діяльність Улашківський монастир лише у 1900 р. Завдяки старанням отців василіан, жертовній матеріальній допомозі і праці парафіян с. Улашківці монастир і церква були підняті з руїн. А в 1992 р. було збудовано капличку Святого Йосафата Кунцевича. В 2001 р. єпископ Іриней (Білик) проголосив Улашківський монастирський комплекс відпустовим центром Бучацької єпархії. 26 жовтня 2008 р. церква Різдва Пресвятої Богородиці першою у Тернопільській області піднесена до статусу базиліки і стала духовно спорідненою з папською базилікою Святої Марії Маджоре в Римі, а також отримала особливий привілей ласки постійно діючого повного відпусту, наданий Святішим Отцем Венедиктом ХVI. У монастирській церкві також зберігаються частинки мощів св. Йосафата Кунцевича та Івана Хрестителя.
Джерело: Календар УГКЦ за 2012 рік
1. Базиліка (церква) Різдва Пресвятої Богородиці
[карта]Датування | 1940 р. |
Нині | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Конструкція | хрестова |
Статус | пам'ятка архітектури |
Місце паломництва | об'єкт паломництва (християнство) |
Планують | 1 користувач |
2. Каплиця св.Івана Хрестителя
[карта]Час будівництва | 1921 р. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Конструкція | базиліка |
Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
Охоронний номер | 1755/1 |
Планують | 1 користувач |
3. Чудотворне джерело св.Яна
[карта]Тип | облаштоване джерело, чудотворне джерело |
Доступ туристів | вільний |
4. Печерний храм та келії
[карта]Датування | 1315 р. |
Статус | пам'ятка археології |
Доступ туристів | вільний |
Планують | 1 користувач |
5. Надбрамна дзвіниця
[карта]Датування | 1774 р. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури |
Режим доступу | обмежений |
Планують | 1 користувач |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|