Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Монастир Чесного Хреста Господнього оо.Василіян (м.Бучач, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

 Petro   360

всі Фото (4)

Бучач. Монастирська церква Воздвиження Чесного Хреста

... Карта

Розміщення Місто Бучач, Бучацький район, Тернопільська область
Час будівництва \ Нині  1751 р. –  1770 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса вул.Міцкевича, 19
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Архітектор Готфрід Гофман
Стиль бароко
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 652/0
Конфесія спочатку \ зараз УГКЦ \ УГКЦ
Чин спочатку \ зараз Василіяни \ Василіяни
Телефон(и) Показати
Тип чоловічий монастир
Побували \ Планують 1 користувач \ 1 користувач

Бучацький монастир отців Василіан – видатна пам'ятка архітектури XVIII століття у місті Бучач Тернопільської області. Будівництво першої обителі розпочалось 12 травня 1751 року і було звершено у 1753 році. Монастир збудований на горі Федір за фінансування власника міста Миколи Потоцького, навпроти Бучацького замку, костелу Успіння Богородиці та Ратуші. Він мав скромний вигляд: із західного боку він був двоповерховим, а з північного – одноповерховим. Західний фасад прикрашали по 5 вікон на кожному з поверхів. У 1764 році з північного боку монастиря добудували другий поверх.

Василіани прибули до Бучача із Литовської провінції у 1712 році на запрошення Стефана Потоцького, котрий бажав відкрити богословську школу для підготовки греко-католицького духовенства. В ці часи священників для Галичини готували лише у вірменській і латинській семінаріях у Львові. Спочатку двоє ченців з ігуменом оселилися в будиночку біля покинутого костелу святого Хреста, а троє інших у Рукомиському монастирі і звідти приходили до Бучача. Помешкання монахів поблизу костелу почали називати "монастирським двориком". Ченці відразу розпочали духовно-освітню діяльність серед населення, хоча у них не було умов для побуту, семінарії, служіння. Для утримання монахів і розвитку семінарії Стефан Потоцький у 1712 році видав фундаційну грамоту, згідно якої зобов'язувався забезпечити ченців книгами, ризами, посудом для церковних потреб, а також записав їм хутір в передмісті "Пушкарі", поле, сіножаті, дозволив вільно користуватися млином у Звенигороді, вируб дерев у лісах для опалення і будови, рибальство на Стрипі. У 1712 році Стефан Потоцький добився від львівського архієпископа латинського обряду Яна Скарбека тимчасової передачі костелу святого Хреста василіанам для богослужінь, а у 1747 році львівський архієпископ латинського обряду Микола Вижицький передав костел на постійне користування. Навчання в семінарії ченці проводили руською народною мовою.

Микола Потоцький, син Стефана, вирішив побудувати для василіан монастир і церкву. Ченці переселилися з тісного будиночку біля костелу святого Хреста до новозбудованого монастиря у 1753 році. Польський король Август ІІІ надав василіанам дозвіл на реорганізацію школи. У 1754 році Микола Потоцький фундаційну видав грамоту, якою доповнив грамоту свого батька від 1712 року. Цією грамотою він реорганізував семінарію на гімназію, заснував школу-інтернат для 12 учнів з бідних сімей, незалежно від суспільного стану і віросповідання, хутір на передмісті "Пушкарі" повернув собі, а села Звенигород і Зелене записав ченцям, збільшив кількість монахів від 6 до 8. У 1757-1758 роках з південного боку костелу збудували двоповерхову гімназію, котра західним фасадом була повністю схожа на фасад монастиря. Навчання в гімназії тривало 8 років. Вік учнів становив від 8 до 26 років. У 1773 році Микола Потоцький добився дозволу, щоб у Бучацькій гімназії ченці викладали вищі курси філософії.

Костел святого Хреста був надто малим, щоб вмістити всіх учнів. У 1765-1771 роках на його місці збудували нову церкву Чесного і Животворящого Хреста. Церква збудована у стилі бароко за проектом архітектора Готфріда Гофмана, який поєднав традиції двох архітектурних шкіл: львівської і віленської, які очолювали Бернард Меретин і Ян Кшиштоф Гляубітц. Будівельними роботами керував військовий інженер Йоганн Шільцер. Церква однонавна, формою нагадує грецький хрест. Храм зведений на високому двоярусному цоколі. Західний фасад прикрашають дві п'ятиярусні стрункі вежі. Розписами фресок займався монах з Почаївської Лаври – Яків Головацький. У 1770-1771 роках він виконав розписи багатьох сюжетів: "Костянтин під хрестом", "Жертва Авраама", "Самсон з левом", "Цар Давид", "Мойсей зі змією". Майстер зі Львова Михайло Філевич вирізьбив шість дерев'яних фігур святих. В церкві замість іконостасу знаходився головний вівтар Чесного Хреста, два малих бокових вівтарі – Непорочного Зачаття Пресвятої Діви і святого Василія, два великих – Святого Миколая і святого Йосафата.

До нової церкви добудували двоповерхові приміщення монастиря і навчального корпусу школи. Разом вони утворюють два внутрішні подвір'я. У 1820 році церкву відремонтували, покрили новим дахом, який пофарбували у червоний колір. У 1849-1854 роках збудовано дзвіницю, на якій викарбувано герб Потоцьких – Пилява.

29 липня 1865 року в будинку бучацького єврея біля церкви Покрови розпочалася пожежа. Вітер подув у бік монастиря і за годину обитель перетворилася на згарище. Розплавилися дзвони, згоріло внутрішнє оздоблення церкви, фрескові розписи, шкільне приладдя, цінні рукописи, рідкісні книги і архівні документи, які зберігалися в Бучацькому монастирі після закриття монастирів в Жизномирі, Сокільці.

У 1911 році гімназію при монастирі реорганізовують на місійний інститут імені святого Йосафата, який з перервами діяв до 1944 року. З 1946 року діяльність монастиря була заборонена радянською владою. У 1990 році до монастиря повернулися отці василіани. Реставрація монастиря розпочалася у 1992 році. На сьогоднішній день при Бучацькому монастирі діє колегіум імені святого Йосафата.

Nadiya

Об'єкти у комплексі (3)

Фото (3)

Бучач. Монастирська церква Воздвиження Чесного Хреста

1. Церква Воздвиження Чесного Хреста

[карта]
Датування \ Тепер  1753 р. –  1770 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Будівничий Готфрід Гофман
Стиль \ Конструкція бароко \ базиліка
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 652/1
Режим доступу вільний, за розкладом
Побували \ Планують 1 користувач \ 1 користувач

Фото (2)

Дзвіниця

2. Дзвіниця

[карта]
Час будівництва \ На даний час  1753 р. –  1770 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль бароко
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 652/4
Архітектор Готфрід Гофман
Доступ обмежений
Відвідали \ Планують 1 користувач \ 1 користувач

Фото (1)

Бучач. Комплекс Василіянського монастиря та колегіуму

3. Корпуси келій

[карта]
Збудовано \ Нині  1751 р. –  1770 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса вул.Міцкевича, 19
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Зодчий Готфрід Гофман
Стиль бароко
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 652/2, 3
Доступ відвідувачів обмежений
Побували \ Планують 1 користувач \ 1 користувач
Більше фото (4)
Бучач. Церква монастиря Василіян
Бучач. Церква монастиря Василіян
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка