Церква Покрови Богородиці (м.Бучач, Тернопільська обл.): карта, опис
Розташування | Місто Бучач, Бучацький район, Тернопільська область |
Датування \ |
1755 р. – 1764 р. \ |
Адреса | вул.Галицька, 23 |
Матеріал \ |
мур \ |
Будівничий | Бернард Меретин |
Стиль | бароко |
Статус \ |
пам'ятка архітектури національного значення \ |
Конфесія (зараз) | УГКЦ |
Доступ \ |
вільний, за розкладом \ |
Відвідали | 2 користувачі |
Церква святої Покрови опіки Матері Божої у місті Бучач Тернопільської області – пам'ятка архітектури XVIII століття. Більшість істориків вважає, що храм збудований архітектором Бернардом Меретином, автором бучацької ратуші і собору святого Юра у Львові. Проте існує також думка, що проект належить німецькому архітектору І.Шільцеру, автору Хрестовоздвиженської церкви василіанського монастиря у Бучачі. Храм зведено у 1764 році на місці старої дерев'яної церкви за наказом власника міста - Миколи Потоцького. Церква збудована в стилі пізнього бароко у формі хреста. Західний фасад храму прикрашають дві п'ятиярусні вежі, грані яких з кожним ярусом зменшуються. Навколо церкви звели кам'яний мур і висадили липи. У 1865 році у місті виникла пожежа, внасідок якої згоріла Покровська церква. Її досить швидко відбудували.
В церкві знаходиться багато скульптур і позолочених барельєфів. Потоцький привіз з Молдавії образ святої Покрови, який розмістили за головним вівтарем. Образ прикрашають срібні ризи і позолота. В храмі також знаходився портрет Миколи Потоцького, авторства ченця Почаївської лаври Якова Головацького. Він написав цей портрет у 1770 році під час роботи над фресками для Хрестовоздвиженської церкви василіанського монастиря у Бучачі. Потоцький зображений у похилому віці на повний зріст, зодягнений у синій кунтуш, підперезаний поясом, білу сорочку з золотими смужками, жовті замшеві чоботи. На шиї видніється золотий Королівський хрест. На даний час портрет знаходиться у Тернопільському художньому музеї.
Під час Другої світової війни пошкоджено купол церкви, який після ремонту набув іншої форми. Церква діяла до 1956 року, згодом у ній розмістили склад. У 1990 році церкву святої Покрови віддали греко-католицькій громаді. Проведено ремонтні роботи, відкопано дзвони у підвалах храму. У підвалах знайдено 148 людських жертв, закатованих НКВС, серед яких багато дитячих. Їх перепоховали на подвір'ї церкви.
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|