Церква св. Димитрія у селі Кулаківці, яку сьогодні можна бачити на розвилці у південній частині села, була зведена у 1862 році. Хоча дерев'яний храм існував і раніше, адже власне тут первісно зберігалася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, написана у 1769 році малярем Андрієм Солецьким. Після того як ікона почала плакати і прославилася чудами, у 1779 році її перенесли до церкви св. Михаїла у сусідньому Городку, де вона знаходиться і донині.
Храм св. Дмитрія середнього розміру, чотиризрубний (четвертий зруб, очевидно, був добудований пізніше). Центральний зруб вкритий восьмисхилим приплюснутим шатровим дахом на невисокому восьмикутному барабані. Центральний та бічні зруби мають двосхилі дахи і завершуються високими маківками з глухими ліхтарями. Збереглися оригінальні металеві хрести. Згідно історичних даних, храм був повністю перекритий бляхою ще у 1930 році. Головний вхід знаходиться збоку, з півдня, оздоблений невеликим ґанком з колонами. Нижній ярус зрубів відкритий і пофарбований фарбою зеленого кольору. Станом на 2015 рік навколо церкви були квітники та кілька великих дерев, проте у 2017 вже тривало спорудження нового, цегляного храму. Наявні у інтернеті фото Миколи Жарких від 1991 року свідчать, що з того часу нічого не змінилось, є надія, що стара церква й надалі буде збережена без перебудов.
У південно-західному кутку церковної території поблизу входу до храму знаходиться муровано-дерев'яна дзвіниця, цілком аналогічна до дзвіниць у сусідніх селах, наприклад Щитівцях. Нижній ярус прямокутний мурований, на якому міститься на дерев'яному каркасі невеличкий чотирисхилий шатровий дашок, вкритий бляхою. Сама церковна територія доволі велика, доглянута, огляд храму вільний, проте трохи заважає електричний стовп.
Храм належить до Української Греко-Католицької церкви. Цікавим і промовистим є той факт, що церква ще на початку XX століття перебувала під охороною уряду, як пам'ятка архітектури. У селі побутує легенда, типова для деяких сіл Тернопільщини, що церква була принесена сюди річкою. Біля храму можна оглянути старі хрести, зокрема хрест встановлений на честь скасування панщини та хрест пам'яті о. Ярослава Мировича (1972 р.). Первісно села Кулаківці, Городок та Дунів були об'єднані однією парафією. Діяла тут до 2 Світової війни також невелика католицька філіальна каплиця, та зараз від цього храму залишились лише стіни. Загалом Заліщицька земля небагата дерев'яними храмами, адже у більшості своїй тутешні церкви муровані. Однак є і кілька дерев'яних святинь, з поміж який найцінніша - церква Успіння Богородиці у селі Кошилівці (пам'ятка національного значення)
Petro
miirenka
28 лютого 2019, 22:11
