Костел (церква) свв.Ольги і Єлизавети (м.Львів): карта, опис

На розі вулиць Льва Сапіги (вул. Степана Бандери) і Городецької (Городоцької) здіймається найновіший з костелів Львова, що за своїм задумом мав бути противагою розташованого недалеко Святоюрського собору. Завершений у 1912 році за планом архітектора Тальовського в псевдоромано-готичному стилі, він створював враження вишуканого наслідування. Його скульптури і декорації, як також і встановлений у 1917 році різьблений вівтар св. Йосифа, заступника та ініціатора побудови архієпископа Більчевського, є творами українця за походженням Петра Війтовича.

Голубець М. Львів: Провідник. - Жовква, 1925.

Храм святих Ольги та Єлизавети (у минулому костел Святої Ельжбети) - зразок львівської неоготичної архітектури. Висота будівлі становить 88 метрів, і це одна з найвищих будівель у місті. Вважається, що, за задумом архітектора, побудова римо-католицького костелу мала на меті заступити вид на греко-католицьку катедру св. Юра з боку головного вокзалу.

На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони для військових потреб. Під час польсько-української війни у 1918-1919 роках костел пошкодила українська артилерія, і на стіні є пам'ятка про це - "Ex obsidione ruthenorum" ("З русинської облоги").

У 1926 році у храмі встановили один із найбільших органів у Польщі, виготовлений відомою польською фірмою братів Домініка і Вацлава Бернацьких.

Багато ушкоджень споруді було завдано у 1939 році, коли на вежі був обладнаний спостережний пункт польської армії, який знищила німецька авіація. Тоді ж, під час Другої світової війни, біля храму вибухнула авіабомба, внаслідок чого постраждали шпилі та стіни храму.

Із приходом радянської влади, у 1946 році костел закрили, а залишки органних труб було складено на хорах. У 1970-тих споруду передали під склад. Ніяких реставраційних робіт у цей період тут не проводили.

Зі здобуттям незалежності, у 1991 році храм було передано громаді Української Греко-Католицької Церкви. Тоді ж він був освячений як церква святих Ольги та Єлизавети. Сьогодні у храмі проходять регулярні богослужіння.

Уже від часу виходу Церкви з підпілля було проведено безліч реставраційних робіт, майже повністю оновлено інтер'єр храму. Сучасний інтер'єр церкви оформлений доволі просто і скромно. У 2013 році було встановлено зовнішню підсвітку костелу.

Церква недарма вважалася храмом львівських залізничників: пройшовши по вул. Чернівецькій, ви опинитесь біля "Двірця" - Головного залізничного вокзалу, першого на території сучасної України.

Відразу ж поряд біля храму, по вул. Бандери, зведено пам'ятник Степану Бандері. Далі по цій же вулиці знаходяться багато інших, без сумніву, вартих уваги пам'яток: головний корпус "Львівської політехніки", Будинок органної та камерної музики (костел Марії Магдалини), національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", храм святого Лазаря.

Опрацювала Катерина Судин

Kate