Ставка Гітлера "Вервольф" (с.м.т. Стрижавка, Вінницька обл.): карта, фото, опис

Ставка Гітлера "Верфольф" у лісовому масиві біля селища Стрижавка на Вінничині була збудована з вересня 1941 по квітень 1942 рр. і знаходиться на відстані 8км від міста Вінниці. Гітлер створював свої ставки, щоб бути ближчим до лінії фронту. Вже у серпні 1941 р., коли Червона армія припинила безладний відступ і почала чинити сильний спротив, він зрозумів, що блискавичної війни у нього не вийде, тож розпорядився прискорити це будівництво, у чудовому сосновому бору під Вінницею. Згідно з архівами, ставку будували підрозділи німецької військово-будівельної організації "ТОДТ" під керівництвом архітектора Классена. На території України у більшій чи меншій мірі збереглися деякі укріплені командні пункти фашистських та радянських керівників. Зокрема, на Вінничині можна оглянути бункер Герінга та бункер Ворошилова. А в сусідніх північних областях варто звернути увагу на бункер "Хегевальд" у Гуйві та бункер Еріка Коха у Рівному.

"Верфольф" – кількаповерховий муровано-бетонний комплекс зі стінами, товщина яких сягає кілька метрів. У центральній частині комплексу знаходилося дванадцять житлових будинків, приміщення для фюрера, басейн, їдальня, два бункери, телефонна станція та приміщення гестапо. Ставка Гітлера неподалік від Вінниці була середньою за своїми розмірами відносно до інших таких самих комплексів, її спорудження та прокладення інженерних комунікацій взяли на себе німецькі фірми. У деяких інших роботах їм допомагали італійці. Сам бункер складається із семи поверхів, у нижніх двох знаходилися технічні служби – електростанція, водонапірна система і станція забезпечення подачі повітря, тут також були розташовані дизельні двигуни, аналогічні до тих що встановлюються на підводних човнах, причому кожен поверх у висоту мав три метри. Висота третього поверху становила чотири метри, це власне була резиденція фюрера, саме тут був розташований його кабінет, приймальня, спальня, їдальня, басейн і ванна. За допомогою мармурових сходів можна було піднятися на четвертий поверх, який призначався для працівників штабу і служби безпеки, його висота становила приблизно 3,5м. На п'ятому поверсі знаходився так званий "апарат обслуговування". Шостий і сьомий поверхи займав обслуговуючий персонал та охорона бункера.

За розпорядженням Адольфа Гітлера було споруджено близько десяти польових ставок "Верфольф" ("Вовче лігвище", або "Дикий вовк"), тут, біля селища Стрижавка ставка проіснувала з 1942 р. до березня 1944 р. Після закінчення Другої світової війни нею зацікавилися численні дослідники, однак ненадовго, невдовзі за наказом радянської влади усі дослідження припинили, пояснивши це тим, щоб уникнути у суспільстві проявів неонацизму. Обстежувати ставку забороняли навіть німцям. У зв'язку з цим про неї поширювали різні здогадки і міфи. Наприклад, що фюрер саме на вінницьких гранітах одержав сильну дозу радіації, що призвело до погіршення стану його здоров'я та променевої хвороби, хоча ще до приїзду у Вінницю він страждав хворобою Паркінсона.

Цікаво, що радянська розвідка знала про плани Гітлера стосовно будівництва бункера неподалік від Вінниці ще з 1940 р., оскільки вона була проінформована полковником німецької інженерної служби Беккером, полковником штабу ВВС Шульце-Бойзеном і провідним спеціалістом гестапо Леманом, які співпрацювали з радянською розвідкою ще із середини 30-тих років XX ст. Вони дізналися про те, що ще у липні 1940 р. Гітлер проголосив, що Росія має бути знищена навесні 1941 р. У зв'язку з цим наближений до Гітлера Герінг проголосив ідею розмістити в Україні, неподалік від Вінниці, філію головної польової ставки, оскільки у 1918 р. під час Першої світової війни він був військовим пілотом і добре знав Україну та її народ. Гітлеру сподобалася така ідея, тож він віддав наказ надати йому план будівництва ставки. Як зазначалося вище, "Верфольф" у перекладі означає "Вовче лігвище", оскільки фюрер ще за молодості мав псевдонім "пан Вовк".

Чому місцевість для будівництва була обрана саме під Вінницею, залишається невідомим навіть до сьогодні. Наприклад, таємницею оповита історія зникнення групи архітекторів та проектантів об'єкта. Згідно з історією, після закінчення виконаних робіт їм організували прощальний обід, вручили високі нагороди від німецького уряду, посадили у літак, що взяв курс на Німеччину, однак через кілька хвилин після злету, у повітрі літак вибухнув. Після того, коли ставка під Вінницею була введена в дію, сотні німецьких фахівців, висококваліфікованих працівників було розстріляно, що виглядає дуже дивним, оскільки фашисти залишали "своїх" переважно живими. Можливо, таємничість саме цього військового об'єкта була надзвичайно важливою, оскільки будівельники усіх інших ставок залишилися живими. Спорудження ставки під Вінницею завершилося тотальним розстрілом усіх, хто знав пристрій її роботи та комунікацій.

Територію комплексу поділили на 13 секторів, які були оточені мінними полями та двометровою огорожею з колючого дроту, яку увінчувала електролінія високої напруги. Усі наземні споруди були виконані виключно з дерева, враховуючи його сприятливий вплив на здоров'я. У той час було створено могутній вузол зв'язку між Берліном, Києвом та найбільшими містами України. Під землею знаходилися три бомбосховища, які повинні були захищати не лише від артилерійських та авіаційних ударів, але також і на випадок ядерного удару. Територію ретельно замаскували різноманітними чагарниками, штучними деревами та спеціальним покриттям. Крім того, секретний військовий об'єкт пильно охоронявся представниками служби безпеки і підрозділом елітної військової частини вермахту. На прилеглих територіях місцевим мешканцям заборонялося сіяти пшеницю, а тим більше будь-які високорослі рослини. Дослідники стверджують, що такі "бункери" були спроектовані та збудовані спеціальним штатом будівничих, які входили до складу таємної організації "Аненербе", яка активно діяла за часів фашистської Німеччини. Відомо, що фюрер неодноразово відвідував ставку, однак, згідно з історичними даними, вона йому успіху не принесла, скоріше, навпаки, прискорила поразку і сприяла погіршенню його здоров'я. У зв'язку з цим у грудні 1943 р. Гітлер розпорядився знищити саме цю ставку, його наказ було виконано у березні 1944 р.

Нині територію комплексу музеєфіковано, тут розміщена експозиція зброї часів Другої Світової війни. Музей військової техніки у Стрижавці належить до пам'яток історії та архітектури України. Тут можна оглянути експозицію подібну до тих, що розташовані наприклад у Корсуні чи Дніпрі. До речі, Стрижавка туристична - це не лише "Вервольф". Неодмінно огляньте також дерев'яну церкву і костел.

Andrij