Фортеця-резиденція Б.Хмельницького (с.Суботів, Черкаська обл.): карта, фото, опис

Фортеця-резиденція Богдана Хмельницького у с. Суботів Черкаської області будувалася в кілька етапів, завершена у середині XVІІ ст. На початку цього ж століття село Суботів належало козацькому сотникові Михайлові Хмельницькому, а його син, Богдан Хмельницький збудував тут палац-фортецю, яка стала однією з його резиденцій. В часи гетьманства Б.Хмельницького це поселення перетворилося на осередок культури, тут зберігалася численна бібліотека, однак після смерті гетьмана Суботів втратив своє значення. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. козацький устрій у гетьманському поселенні ліквідували, а його селян перетворили на кріпаків.

У 1648 р., коли розпочалася Визвольна війна українського народу, фортеця стає приміською резиденцією Б.Хмельницького. У невеликій фортеці розташувалися житлові, господарські та інші будівлі гетьманського двору, в яких проживали родина гетьмана, козацька старшина і челядь. У самому центрі знаходився замок, який займав площу 2га, побудований на високому пагорбі над крутими схилами, оточений ровом і двома ярусами валів, а також тут були розташовані одна кам'яна і три дерев'яні вежі.

Спорудження замку виконувалося у два етапи. На першому етапі, кінець XVІ ст. – початок XVІІ ст. (1620р.) був закладений фундамент цієї будівлі. Другий етап охоплює 1622р.–1650р., коли Б.Хмельницький завершує спорудження укріплень на основі знань, які він отримав у Франції. Проте вже після 1650 р. замок зазнав перебудови, в цей час споруджують кам'яниці з цегли та каменю, з'являються такі знамениті будівлі, як Іллінська церква, будинок гетьмана, оборонна вежа, а посередині – величний кам'яний палац. Архітектурні споруди мали на меті викликати повагу у іноземних гостей та послів до держави і до її гетьмана. Після того, коли резиденція у Суботові була зруйнована поляками на чолі з Стефаном Чарнецьким у 1664 р., руїни замку зберігалися аж до 1830 р., а згодом були розібрані на будівництво Медведівського Свято-Миколаївського монастиря.

Залишки багатошарового поселення Б.Хмельницького розташовані на південний схід від сучасного центру села по вул. Музейній, яка займає укріплений високий мисоподібний виступ берега. Тепер на території фортеці знаходяться музеєфіковані залишки оборонного фундаменту кам'яної вежі, етнографічний комплекс з двох хат XІX ст. і діюча криниця. Приблизно половину території займають сучасні приватні будинки.

Дослідження пам'ятки розпочалося ще у 50-ті роки XX ст., другий етап припадає на 70-ті роки XX ст., а третій – на 1990-1991 р., в ті роки дослідженнями займалися загони археологічних експедицій П.А.Горішнього, В.І.Клочка, Ю.В.Павленка та М.П.Кучера. Тепер можна побачити кам'яні фундаменти оборонної вежі, над якими збудовано павільйон з розміщеними у ньому знахідками під час розкопок. Проте залишків гетьманського будинку так і не було виявлено, однак знайдено інші об'єкти середини XVІІ ст., серед яких: кам'яні підмурки дерев'яної в'їзної вежі, дві землянки, господарчі споруди та близько десяти господарських ям, курінь-вартівня, підвал мурованої споруди (скоріш за все – оборонної вежі).

Улітку 2008 р. розкопки було відновлено експедицією Черкаської археологічної інспекції згідно з державною програмою "Золота підкова Черкащини", в результаті знайдено ще ряд архітектурно–будівельних деталей: поліхромні кахлі, цеглу, черепицю, які свідчать про давнє існування на цій території гетьманського палацу. Тобто, стає все більше шансів натрапити на будинок гетьмана в результаті нових розкопок.

Фортеця-резиденція Б.Хмельницького у с.Суботів Черкаської області входить до національного історико-культурного заповідника "Чигирин", на сьогоднішній день є пам'яткою історії та архітектури.

Andrij