Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Музей-криївка УПА (с.Гавареччина, Львівська обл.): карта, фото, опис

 Natalka   150

всі Фото (4)

Гавареччина. Територія навколо криївки- музею УПА

... Карта

Розміщення Село Гавареччина, Золочівський район, Львівська область
Історичне явище Українська Повстанська Армія
Засновано  2008 р.
Статус пам'ятка історії
Тематика історичний музей, військовий музей, краєзнавчий музей
Доступ відвідувачів \ Значимість вільний \ 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Музей-криївка ОУН-УПА біля села Гавареччина та експонати зібрані у ньому – це не повна історія боротьби УПА, але вони творять частину вагомої живої історії цієї революційно-збройної боротьби і збройного підпілля Організації Українських Націоналістів. Слід мати на увазі той факт, що збройна боротьба УПА охоплювала великі простори України, велась проти німецьких фашистів і комуно-більшовицьких поневолювачів та тривала під час і після Другої світової війни аж до середини 50-их років XX ст. Ті, хто жив і боровся під гаслом Організації Українських Націоналістів "Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї" – заслуговують на щиру вдячність і пошану сучасників і прийдешніх поколінь українців, бо вони не пропустили нагоди здобути Україні волю.

Пам'яті Івана Керницького - "Крилатого"

Іван Керницький народився 4 лютого 1921 року в селі Підмонастир поблизу Бібрки на Львівщині. Вчився у "Рідній Школі" у Львові, згодом закінчив торговельну школу. Присягу члена ОУН склав 1940 року на могилі сл. п. сотника Ю. Головінського в селі Глібовичі Великі. У 1942 році, переховуючись від гестапо, переходить у підпілля під псевдо "Крилатий". Стає районовим провідником Бібреччини. У 1943 році призначений організаційним референтом повіту (Бібрецький, Рогатинський, Ходорівський райони), а згодом повітовим провідником.

З приходом більшовиків ситуація ускладнилася: тотальні облави, бої, втрати особового складу. У тих непростих умовах вірною дружиною і подругою підпільної боротьби "Крилатому" стала підпільниця Ганна. Обвінчалися вони пізньої осені 1944 року в церкві села Водники на Бібреччині. На початку 1946 року за наказом Окружного проводу "Крилатого" з дружиною Ганною скеровують у Золочівську округу як окружного пропагандиста, їх маршрут проліг через ЯкторівСловітуНовосілкиВелику ВільшаницюСкваряву – Ясенів. 15 листопада 1946 року подружжя переходить на зимівлю у криївку неподалік села Гавареччина. З ними у криївці постійно перебував охоронець — молодий повстанець Степан Кліш – "Сірко".

У криївці готували вишкільні матеріали, антивиборчу пропагандистську літературу – листівки і замінники бюлетенів з тризубами і відповідним текстом для опускання у виборчі урни. Забирали ці матеріали зв'язкові, вони ж приносили харчі. Іноді приходив районний провідник "Мазепа". У грудні криївку відвідав крайовий провідник "Гроза".

Надвечір, з 17 на 18 лютого 1947 року, над криївкою почулися якісь кроки, невиразні звуки й удари сокири. Стало тривожно. Над ранок у бункер донеслася російська лайка, гавкіт собак та іржання коней. Стало зрозумілим, що сховище викрито. Пролунали постріли, почувся запах газів – стріляли в вентиляційний отвір. "Крилатий" кинувся палити документацію. Через брак кисню папери не горіли. Тоді він наказав Ганні і "Сіркові" йти на пролом. Це повинно було забезпечити притік повітря для горіння паперів і відвернути увагу облавників від дій "Крилатого". Нашвидку вони попрощалися і кинулися через люк з криївки, їх тут же спіймали. "Крилатий" вигукнув з криївки, що здається... З люка повалив густий дим — горіли папери. За мить пролунав постріл...

Ганну примусили увійти в криївку першою. Там вона побачила мертве тіло свого чоловіка, Ганну і її мертвого чоловіка кинули на одні сани й відвезли до Олеська. Тлінні останки "Крилатого" не віднайдено до сьогодні. Для Ганни почалася важка кривава дорога: допити, нещадні побої, знущання... Ганну і Степана Кліша - "Сірка" засудили і запроторили у гулагівські табори. Ганна повернулася на рідну землю лише в 1970 році. Степан Кліш залишився жити у Тюменській області.

Криївку у Гавареччині з ініціативи Золочівського братства ОУН-УПА було вперше відновлено у 1993 році. У 2007 році відбулася ґрунтовна реконструкція та друге відкриття оновленого меморіального комплексу.

Епілог

Кожен цивілізований народ зберігає пам'ять про своє минуле. Тільки знаючи минуле, можна розуміти сучасне і передбачити майбутнє. Той, хто впродовж багатьох років поневолював Український Народ, робив усе, щоб українці не знали і не пам'ятали свого минулого. Події та факти спотворювались так, як це було вигідно для поневолювачів. Саме тому вся пропаганда та література була спрямована на те, щоб знецінити боротьбу українців за волю і самостійність.

Фальсифікуючи наше минуле, боротьбу найкращих синів і доньок Українського Народу, часто його непересічних героїв ворог змальовував їх як злочинців. Він робив це з розрахунком, щоб нові покоління українців не мали з кого брати прикладу, щоб не дізналися, за що проливали свою кров і гинули в різний час і в різних збройних формаціях, карались по тюрмах і засланнях тисячі юних українців і українок. Нищивши пам'ять у нашому народі, вороги старались знищити його волю до боротьби за свою незалежність, за право жити під сонцем так, як живуть інші народи.

Джерело: інформаційний стенд

Roman

Більше фото (4)
Пам'ятний хрест на символічній могилі Івана Керницького
Пам'ятний хрест на символічній могилі Івана Керницького
Меморіальна табличка
Меморіальна табличка
Музей-криївка УПА у селі Гавареччина
Музей-криївка УПА у селі Гавареччина
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка