Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Скельний (печерний) монастир (с.Розгірче, Львівська обл.): карта, фото, опис

 Natalka   10784  1

всі Фото (14)

Загальний вигляд скельного монастиря у Розгірчому

... Карта

Де Село Розгірче, Стрийський район, Львівська область
Датування X ст. – XIV ст.
Висота н.р. моря 399.0 м
Статус пам'ятка археології
Доступ туристів вільний
Туристична цінність 5.0 з 5 (1 голос)
Відвідали \ Планують 3 користувачі \ 1 користувач

Історія

Скельний монастир у південно-східній околиці с. Розгірче Стрийського району Львівської області розташований серед лісу на пагорбі, звідки відкривається мальовничий краєвид на долину річки Стрий та навколишню місцевість і споруджений у скелях у X – XІІІ ст.

Усі наукові дослідження відносно с. Розгірчого пов'язані, насамперед, зі скелями. Вперше про монастир згадується у писемних джерелах другої половини XV ст. Досить цікавою була публікація В. Карповича "Скельний монастир у Розгірчі" (1830 р.), а також замітка Івана Вагилевича про "руни" (1834 р.). В. Карпович, досліджуючи цей об'ємно-просторовий комплекс архітектури, доводить, що у XІІ – XІV ст. тут існував монастир. Хоча Іван Вагилевич завдяки виявленим рисункам-"рунам" датує печерний комплекс X століттям.

У 30-тих роках XІX ст. видатний український науковець, першовідкривач і дослідник стародавніх наскельних написів та рисунків І. Вагилевич здійснив ряд мандрівок до скель в Уричі, Розгірчі, Бубнищі та Верхньому Синевидську і відкрив там низку стародавніх наскельних зображень, серед яких – написи невідомою мовою. Дослідники такі письмена називають рунами. Таємничі руни були у скандинавів, кельтів та германців. Їх наносили на посуд, зброю і скелі. Арабські і візантійські джерела X ст. свідчать про те, що подібні письмена існували також і у стародавніх слов'ян. Вважається, що якась частина рун мала мовно-звукове призначення, а інша – культово-магічне.

У скельному монастирі стіни розписані різноманітними написами, деякі з яких відносяться до 70-тих років XVІІ ст. У 1990 р. виявили існування неподалік землеробського поселення на межі VІІІ – VІІ ст. до н.е., цей факт, а також знайдені сліди на скелях свідчать про те, що частину з цих написів було здійснено ще у дохристиянські часи. У зв'язку з цим у 1838 р. у "Часописі Чеського музею" з'явилася стаття І.Вагилевича "Печери в Розгірчу", де науковець намагався зробити інтерпретацію наскельних рун з Розгірча. Вчений висловлював думку, що загадкові письмена створювалися у два періоди: дохристиянський і християнський. За його словами, один з найкраще збережених написів знаходиться зі східної сторони верхньої печери, І. Вагилевич його трактує як магічну формулу, яка була спрямована до сил Природи та благословляла схід і захід сонця.

Автор статті у цьому і сусідніх написах відзначає їхню подібність з кельтськими і германськими рунами. Про таємничі скелі у Розгірчі писали О. Партицький, В. Площанський і В. Гюккель. Скажімо, професор В. Гюккель вважав, що грецькі хрести, висічені на поверхні скель, свідчать про пізніше використання скель монахами східного обряду. Подібну думку висловлював і В. Деметрикевич, який сумнівався, чи ці печери спеціально були викуті для скельного монастиря, чи були зроблені раніше, ще у дохристиянські часи, а потім лише використовувалися ченцями для своїх потреб.

Основний скельний масив розташований на північному схилі, у підніжжі хребта, на відстані приблизно 200м. від південно-східної околиці села. Крім нього, на відстані 50м дещо вище ще знаходяться дві малі скелі, які вважалися своєрідним в'їздом на територію монастиря. Неподалік (біля 200 м на південний захід) височить також ще одна скеля з печерою та відбитими на ній грецькими хрестами. Проте найбільш дослідженим у архітектурному відношенні залишається основний скельний масив, у товщі якого вибито три печери. Ці скельні печери розміщені у два яруси, тому доцільно говорити про цілий монастирський комплекс.

На верхньому ярусі була розташована церква, де нині знаходиться невелика ікона, прикрашена квітами та свічками, яку встановили там у 2003 р. Дослідник В. Карпович описав монастирську церкву як тридільну однонефну споруду, яка складалася з головного нефа, презбітерія (вівтарної частини), притвору і передсінка. Врубки для масивних одвірків свідчать про те, що до церкви провадили двоє дверей. Для вікон було характерне дерев'яне обрамлення з решітками, скоріш за все, вікна були засклені круглим вітражним склом. До цієї церкви вели витесані у скелі 18 сходинок, біля яких знаходилися вертикальні отвори, що використовувалися для кріплення конструкцій дерев'яних перил. Велика печера у нижньому ярусі була житловою кімнатою, до якої примикала комора.

Дослідник В. Карпович також стверджував, що нижні печери видовбали у різні періоди, це було пов'язано з розвитком монастиря та просторовою орієнтацією цих приміщень, оскільки від початку існування скельного монастиря тут знаходилися два невеликих приміщення, які були розташовані перпендикулярно одне до одного. Перше з цих приміщень збереглося, а друге було знищене при видовбуванні вже більшої печери, ймовірніше це стосується вже пізнішого періоду XІІІ – XІV ст. Третя келія також була зруйнована під час розширення монастиря. На місці другої і третьої келії тепер знаходиться видовбане одне велике приміщення з окремим входом та круглим віконцем.

Отже, упродовж свого існування скельний монастир зазнав ряд перебудов. Вважається, що у часи Київської Русі монастир використовувався як частина оборонних укріплень. За свідченнями дослідників, найбільший його розквіт припав на XІV – ХVІ ст., саме тоді тут господарювали і молилися до Всевишнього монахи-василіани. Сучасний фахівець з давньоруської архітектури та будівництва Р. В. Сулик вважає, що найбільша печера у Розгірчі була скельною церквою, а решта – використовувалися під келії, хоча у дохристиянські часи ці скелі могли використовуватися як місця для ідолопоклонства, про що вказує один з видовбаних отворів на вершині скелі, де міг бути встановлений ідол – Світовид. У наш час щороку цей древній монастир у скелях відвідує велика кількість мандрівників та любителів зеленого туризму. Сприяє цьому також легкодоступність і близькість цього місця до траси Львів-Чоп.

Добирання

Потрапити до монастиря пішки найкраще, вийшовши з маршрутки на трасі біля повороту на с.Стинава. Далі потрібно перейти річку Стрий довжелезною та мальовничою кладкою і рухатися прямо в напрямку села. На околиці села натрапите на джерело (скважину) "Соленка" з мінеральною водою. Рухаємся прямо головною вулицею села, мимо мурованої церкви св.Миколая, до його східної околиці, піднімаємось на невеличний пагорб, і далі польова дорога приведе вас безпосередньо до підніжжя хребта. Залишається остаточний підйом обладнаною серпантинною доріжкою на висоту біля 15м. У селі є вказівники, тож заблудитись важко.

Якщо ж ви мандруєте власним транспортом, то у місті Стрий необхідно повернути на Моршин, і відразу після моста через річку Стрий, звернути вправо. Звідси 17км помірно хвилястого (станом на 2014 рік) асфальту через села Братківці, Жулин, Семигинів до Розгірчого. У кожному селі вас чекає дерев'яна церква, а у Жулині - також цікавий столітній костел Успіння Богородиці. Усі згадані об'єкти разом складуть гарну одноденну мандрівку.

Скельний (Печерний) монастир у Розгірчому вважається унікальним зразком сакрального будівництва X – XІІІ ст., вражає своєю таємничістю та загадковістю і належить до неповторних археологічних пам'яток України. Якщо ви цікавитесь подібного типу об'єктами вам неодмінно слід також відвідати печери Крехівського монастиря.

Andrij

Більше фото (14)
Розгірче. Вигляд на печерний монастир із півночі
Розгірче. Вигляд на печерний монастир із півночі
Печерний монастир у селі Розгірче
Печерний монастир у селі Розгірче
Скельний монастир у Розгірче. У нижній печері
Скельний монастир у Розгірче. У нижній печері
Розгірче. "Ворота" печерного монастиря
Розгірче. "Ворота" печерного монастиря
Розгірче. Стежка до скель
Розгірче. Стежка до скель
Скельний монастир у Розгірчому. Віконце верхньої печери
Скельний монастир у Розгірчому. Віконце верхньої печери
Розгірче. Верхня печера монастиря з нішами для ікон
Розгірче. Верхня печера монастиря з нішами для ікон
Розгірче. Вигляд зі скелі на долину річки Стрий
Розгірче. Вигляд зі скелі на долину річки Стрий
Скельний (печерний) монастир
Скельний (печерний) монастир
Скельний (печерний) монастир
Скельний (печерний) монастир
Розгірче. Верхня печера
Розгірче. Верхня печера
Скельний (печерний) монастир
Скельний (печерний) монастир
Розгірче. Вигляд на скелі від підніжжя хребта
Розгірче. Вигляд на скелі від підніжжя хребта
Звіти, краєзнавчі статті (1)
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Коментувати або натисніть "відповісти" під коментарем нижче
Олександр (гість) 15 січня 2015, 17:13
Літом 2012 р. був там. Рекомендую. https://www.youtube.com/watch?v=3uMEsCszpUY
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка