Ужгородський замок (м.Ужгород): карта, фото, опис

Ужгородський замок був зведений упродовж XІІІ – ХVІ ст. у стилі бароко та пізнього ренесансу і знаходиться на вершині Замкової гори та наче є її продовженням. Поруч, на схилі гори, знаходиться музей народної архітектури, і з висоти замкових бастіонів відкривається красива панорама на музейне село. (Доречі, поруч з Ужгородом є ще один замок, Невицький)

Спочатку цей замок як оборонна споруда був збудований з дерева у ІX ст. слов'янським племенем білих хорватів, пізніше навколо нього почали будувати житлові споруди для воїнів. Деякі дослідники припускають, що дерев'яний замок існував ще у VІІ – ІX ст., за угорським літописом, його тут збудував князь племені білих хорватів Лаборець. У ті часи місто разом з околицями належало до однойменного князівства. Те саме підтверджує також і відомий Нестор Літописець. Тобто, згадки про існування замку подаються у писемних джерелах, починаючи ще з X ст. і можна стверджувати, що його історія нараховує понад 1000 років. Однак, замок зруйнували мадяри під час свого нападу на Ужгород. Пізніше він був відбудований як мурована споруда і в ті часи тут була розташована тогочасна адміністративна установа. Мурований замок вирізнявся своєю могутністю і зміг вистояти під час навали половців у 1086 р. У той сам час, наприкінці X – на початку XІ ст. тут було збудовано з каменю цитадель.

З 1312 р. Ужгород переходить у власність угорських магнатів – братів Другетів. Саме тоді нові господарі здійснили реконструкцію вже на той час старовинного замку, під час якої фортецю ще більше укріпили та зміцнили її обороноздатність. Згідно з проектом італійських інженерів тут було збудовано нові стіни, товщина яких становила від 2,5 до 3м. з бастіонами заввишки 10-15м. З трьох сторін оборонну споруду оточував глибокий рів, через який пролягав міст, а з четвертої твердиню надійно охороняло стрімке урвище. Усе було продумано таким чином, що навіть, якби вороги змогли прорватися у двір замку, його захисники мали можливість продовжувати оборону, зачинившись у самому палаці.

У 1684 р. новим власником укріплення став граф Берчені, який знову вирішив здійснити реконструкцію споруди. У 1711 р. фортеця перейшла у власність австрійської імператриці, яка пізніше розпорядилася створити у замку Академію богослов' я.

У своєму архітектурному вирішенні Ужгородський замок – могутня оборонна споруда у вигляді трапеції, на її кожному куті розташовані чотири бастіони, які трохи висунуті у бік рову та з'єднані фортечною стіною. На кутових вежах у минулому була встановлена артилерія, що тримала під обстрілом усі підступи до замку. З північного фасаду замку знаходиться п'ятий бастіон, поруч з яким була ще одна брама, яка вела до замку, її залишки збереглися до нашого часу. На сьогодні замковий палац має вигляд двоповерхової кам'яної будівлі. Всередині палацу є внутрішній дворик з криницею, який забезпечував гарнізон водою. Колодязь видовбано у скелі, його глибина становила понад 40м. У інтер'єрі фортифікаційної споруди майже немає ніяких оздоблень, оскільки основний акцент під час будівництва зосереджувався на неприступності замку. Здавна тут збереглися ланцюги, завдяки яким міст підіймався на товсті, триметрові стіни замку. Зі східної сторони до будівлі прилягає флігель, спочатку він був одноповерховий, пізніше до нього прибудували другий поверх. У південно-західному кутку подвір'я з господарських споруд вціліла стайня. Нині у приміщенні палацу відкрито краєзнавчий музей, замок отримав статус пам'ятки архітектури національного значення і вважається одним із семи чудес Закарпаття. Відомо, що у його підземеллях в епоху Середньовіччя знаходилася катівня та в'язниця, які можна оглянути під час екскурсії по музею, тут навіть експонуються знаряддя для катування. Під землею можна натрапити на підвали-каземати, які використовувалися у минулому як складські приміщення. Таким чином конструкція всього комплексу дуже схожа на подібні замки бастіонного типу, наприклад у Золочеві чи Дубно.

Замковий двір досить великий і багатий на різноманітні скульптури. Тут була також церква, від якої залишився лише фундамент, проте у свій час вона відігравала ключову роль у тогочасній історії, адже за свідченнями дослідників, у 1646 р. тут було прийнято Ужгородську унію. Історія зберегла документ 1284 р., що стосується існування цієї церкви, в якому згадується ім'я тогочасного священика Штефана. У 1996 р. у фортеці відбулися великі урочистості з нагоди святкування 350-річчя унії з Римом, яку у 17 ст. уклали тогочасні священики Мукачівської православної єпархії.

Упродовж століть фортеця була овіяна легендами, згідно з якими тут живе привид дівчини, яка була замурована у його стінах і щоночі шукає свого коханого. Місцеві жителі переказують, що так була покарана донька графа Другета за зраду.

Найцікавішим є те, що упродовж усієї історії свого існування, Ужгородський замок жодного разу не був взятий штурмом, хоча неодноразово перебудовувався. Старовинний замок зберігся у дуже доброму стані і до сьогодні.

Замок в Ужгороді нині використовується як краєзнавчий музей, є найдавнішою та найбільш цінною спорудою у місті, славиться своєю тисячолітньою історією і належить до пам'яток архітектури національного значення. Поряд з замком Паланок та замком Сент-Міклош він входить у трійку практично повністю збережених закарпатських твердинь.

Andrij