Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Церква Успіння Богородиці Пирогощої (м.Київ): карта, фото, опис

 Natalka   657  1

Фото (1)

Церква Успіння Богородиці Пирогощої у Києві

... Карта

Розміщення Місто Київ, Київська область
Належить до Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ"
Датування \ Нині  1131 р. –  1132 р.,  XV ст. –  XX ст.,  1997 р. –  1998 р. \ діє за прямим призначенням
Час руйнування  1935 р.
Адреса пл. Контрактова, 1
Будівничий Іван Григорович-Барський, Андрій Меленський
Матеріал \ Стан мур \ реконструкція
Стиль \ Конструкція візантійський \ базиліка
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 14-Н
Конфесія спочатку \ зараз УПЦ \ УПЦ КП
Доступ відвідувачів вільний, за розкладом

На місці, де зараз красується сучасний храм Успіння Богородиці Пирогощої, поблизу Флорівського монастиря, раніше знаходився один з найстаріших і найвідоміших храмів України, Пригорща. Про церкву вперше згадується у "Слові о полку Ігоревім". Церква зводилась протягом 1131-1135 рр. за часів правління великого князя Мстислава Володимировича, сина Володимира Мономаха. А закінчилось будівництво за правління Ярополка Володимировича у 1135 році. Цікаве також походження такої назви храму. Це була перша церква у Києві збудована з не поширеного на той час матеріалу – цегли, і без використання каменю. Найбільш вірогідно, що найменування храму походить від назви візантійської ікони "Пірготісс". На іконі було зображено Богоматір Одигітрію у повний ріст. У київській церкві ця ікона стала основною, і у "Слові о полку Ігоревім" розповідається як Ігор Святославич їде "до святої Богородиці Пирогощої". Напевне, князь мав на меті поклонитися уславленій святині та подякувати їй за своє звільнення з половецького полону.

За формою, це була проста прямокутна у плані споруда, з трьома навами і трьома апсидами перекритими півкуполами. Довжина храму – 24,7 м., ширина – 16,9 м. У західній стіні знаходились сходи на другий поверх. Глибина фундаменту – 4 м. Все це дозволяє зарахувати Пригорщу до стилю "візантійсько-романської доби". Всередині стіни храму прикрашали фрески, а підлога була вистелена мозаїчними плитами.

За припущеннями дослідників, церква Богородиці Пирогощої була головним храмом подільського Торгу. Нині церква розташована поруч із Гостиним Двором, пам'ятником Петрові Сайгайдачному і фонтаном "Самсон".

У 1240 році храм було зруйновано татаро-монгольською ордою Хана Батия. Наступне зруйнування церкви відбулось 1492 р., під час нападу Менглі-Гірея. У той час, було не просто знищено саму споруду, а вивезено з неї усе золото, срібло, хрести, понівечено ікони та образи і все спалено. До 1473 року про нього не має жодних згадок. А вже у 1474 році храм було відбудовано та урочисто освячено 30 березня київським митрополитом Михаїлом на кошти польської княгині.

Наступну згадку про храм Пирогощої знайдено у заповіті князя Богуша Федоровича Корецького 21 липня 1579 року. У ньому він заповів значну суму грошей на реконструкцію церкви на Подолі. Та цих грошей було замало, і вже через три роки становище святині було жалюгідне.

З XVII ст., розпочинається новий період у житті церкви Успіння Богородиці Пирогощої. 1613 року італійський архітектор Себастьяно Брачі проводить відбудову храму. Він надає їй рис притаманних ренесансу. Вперше, добудовано напівкруглі бані не по кутах споруди, а за сторонами світу, що характерно для українського храмового будівництва. На фасаді з'явились круглі віконця – люкарни.

Все це відбулось дуже вчасно, бо уже в 1620 році до церкви завітав патріарх Феофан з Єрусалиму, який відправив тут службу Божу 6 квітня. Він ж приєднав церкву до православної ієрархії та призначив Іова Борецького київським митрополитом.

Для столиці собор мав велике значення, ним опікувався магістрат, на погості за церквою ховали багатих вельмож, а при церкві діяла бібліотека, архів, богодільня.

У 1654 році тут відбулась урочиста подія, на якій на знак відданості московському цареві присягали українські козаки.

У 1718 році церква знову постраждала, цього разу від великої пожежі, що прокотилась Подолом. Відреставрували її тільки у 1721 році. У цей історичний період, прихожани започатковують нову традицію, розпочинати від церкви хресну ходу на свято Медового Спаса (1 серпня) та на Благовіщеня (6 січня). Протягом 1750-1772 рр. реставрацією храму займався український архітектор Іван Григорович-Барський. Він надав їй рис українського бароко. У 1772 році поставив поруч з храмом двоярусну барокову дзвіницю. На першому поверсі дзвіниці облаштували невеличку церкву ім.св.Варвари.

У 1779 році в церкві освячено вівтар св. Параскеви, у 1882 році споруджено шестиярусний іконостас. Та пожежа 1808 року завдала нищівного удару собору. Наступного року завалилась головна баня. У 1811 році реставраційні роботи перервала нова велика пожежа. За відбудову храму взявся київський архітектор Андрій Меленський. Він відбудував нову баню у класичному стилю, та на жаль, вона виглядала не зовсім гармонійно з габаритами храму. На заході споруди було прибудовано приміщення, що стало першим ярусом високої дзвіниці у стилі ампір, завершеної шпилем.

Після закінчення реставраційних робіт 1887 року, церква набула нового вигляду, від її старовинності та самобутності не залишилось і сліду.

У 1935 році храму Богородиці Пирогощої не стало. Її було зруйновано з метою розширення меж Контрактової площі. Та у ході археологічних розкопок 1976-1987 років, вдалося встановити, що фундамент храму лежить на глибині майже 2 м., отже належить будівлі XII ст.

Рішенням виконкому Київради 14 квітня 1989 року було схвалено відбудову пам'ятки архітектури у її первісному вигляді. Архітекторами Ю.С.Асєєв, В.П.Шевченко i В.Ф.Отченашко розпочато роботу 1996 року, а завершено у березні 1998 року. Зараз церква є діючою, і підпорядковується Українській православній церкві – Київському патріархату. Загалом, Київський Поділ насичений видатними пам'ятками старовини. Ряд із них уже було згадано вище, а на південь, на вулиці Покровській, розташувались перлина козацького бароко - Покровська церква та а також - дзвіниця церкви Миколи Доброго. Якщо ж піти у північному напрямку - потрапите до церкви Миколи Притиска, контрактового будинку та т.зв. будинку Петра I. І це ще далеко не все. Для зручної навігації достатньо відкрити лише карту Дримби...

Beata

Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Марина (гість) 10 травня 2015  20:49
Коротко та інформативно, чудова стаття. Прекрасне місце, всім рекомендую. Вперше про цю церкву дізналася з відси http://sights.taxt.org/uk/shrine/church/tserkva-bohorodytsi-pyrohoshchoi наступного дня ж і відвідала. Дуже багато вражень залишилось.
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка