Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м.Київ): карта, фото, опис

Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" у місті Києві був створений у березні 2007 р. на основі меморіалу жертвам Бабиного Яру (1976 р.), це всесвітньо відоме місце, що стало символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Саме тут у роки Другої світової війни було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян і військових, передовсім євреїв, військовополонених, партизанів, заручників, підпільників, членів ОУН та інших.

У цій місцині знаходиться один із найбільших ярів на території Києва, по дну якого протікав струмок з однойменною назвою. Згідно з історичними даними, назва "Бабин Яр" з'явилася ще у XV ст. Вперше він згадується у писемних джерелах 1401 р. За часів Київської Русі Бабин Яр захищав кордони стародавнього Києва від нападів чужинців. Від початку Другої світової війни у Києві провадилися роботи зі створення оборонних споруд, внаслідок цих робіт було перекрито основні магістралі міста. З обох сторін вулиці перекривалися ровами, недоторканою залишалася лише проїзна частина. Один із таких ровів був проритий у районі Бабиного Яру.

У вересневі дні 1941 р. в цьому урочищі нацисти здійснили перші масові розстріли сотень пацієнтів психіатричної лікарні, а упродовж 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно понад 34 тисячі євреїв. За даними багатьох дослідників, масові розстріли у цій місцині відбувалися із середини жовтня 1941 до вересня 1943 рр. Цей період поділяється на кілька етапів, перший тривав із середини жовтня 1941 до весни 1942 рр. і розпочався на фоні тривалих масових акцій, під час яких військова окупаційна влада залучила до тортур підрозділи київського СС. Другий етап – це кінець зими 1942 по серпень 1943 рр., що збігається з часом дії у Києві гестапо. Заключний період пов'язаний зі знищенням трупів, що проводилося у Бабиному Яру у серпні-вересні 1943 р. Ці роботи виконували ув'язнені Сирецького концтабору, які проживали у землянках. Серед жертв репресій, яким вдалося дивом врятуватися, виділяють три категорії: до першої належать євреї, які врятувалися у період масових розстрілів, друга категорія – це колишні в'язні Сирецького концтабору, а третя – це учасники спалювання трупів у Бабиному Яру, які також частково пройшли через Сирецький концтабір. Примітно, що радянська влада замовчувала масштаби страшної трагедії, так, в історичних джерелах зазначалося, що масові розстріли євреїв тривали лише 5 діб, починаючи від 29 вересня 1941 р. У березні 1945 р. було прийнято постанову стосовно спорудження монументального пам'ятника на території Бабиного Яру. Однак, вже через кілька років після завершення Другої світової війни у тодішньому СРСР розпочалася боротьба з космополітами, а фактично, з євреями, тож питання стосовно створення пам'ятника було заморожено більш, ніж на чверть століття.

Лише у 1976 р. було відкрито меморіал жертвам Бабиного Яру і приурочено до 35-тої річниці жахливої трагедії під назвою "Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру". Пізніше, у 1991 р. до 50-тої роковини масових розстрілів у Бабиному Яру встановили пам'ятний знак – "Менора", єврейський семисвічник, що мав нагадувати про трагедію єврейського народу. У наступному 1992 р. неподалік від головного монумента встановили дерев'яний хрест у пам'ять про розстріляних членів ОУН та їхньої соратниці, української письменниці Олени Теліги. Відомо, що у березні 1999 р. було створено комісію з метою уточнення місць масового розстрілу жертв, передбачено розробку опорного плану території Бабиного Яру з прилеглими до нього ділянками землі.

У березні 2007 р. було створено Державний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", який у лютому 2010 р. отримав статус національного. У майбутньому за сприяння активістів на його основі планується створити "Музей пам'яті жертв Бабиного Яру".

Меморіальний комплекс "Бабин Яр" у Києві є свідком страшної трагедії XX ст., розкриває найтяжчі злочини тоталітарних режимів проти людства і належить до пам'яток історії України.

Andrij