Костел св.Петра и Павла (г.Луцк): карта, описание

Кафедральний костел Святих апостолів Петра і Павла у Луцьку почали споруджувати у 1616 р. під керівництвом зодчого Джакомо Бріано, з 1627 р. будівництво провадилося під наглядом іншого архітектора – Мацея Маїка, а вже у 1637 р. завершили зведення купола храму. Спорудженням цієї будівлі займався орден єзуїтів, який ще раніше (у 1604 р.) звів єзуїтський колегіум, костел був освячений у 1639 р. на честь Святих Апостолів Петра і Павла.

Ця велична споруда – яскравий приклад архітектури ренесансу, збудований на основі вписаного у квадрат грецького хреста, вважається найвищим серед східних храмів єзуїтського ордену, його висота сягає 42м., а підвали заглиблені ще на 6м. Храм зазнавав пожеж, тож його вигляд постійно змінювався. Спочатку був збудований у стилі ренесансу, потім перебудовувався за класичним та бароковим типом, тому в ньому поєднані різні стилі. Сакральна будівля – це тринефна базиліка з обхідними галереями та двома вежами, що розміщені по кутах головного фасаду. Загалом споруда складається з трьох ярусів, біля головного входу і на кутах виступу центрального нефу розміщені пілястри, поля між якими розчленовані на під'яруси. Нижній ярус завершується карнизом, середній представлений центральним нефом, а верхній утворюється куполами, що увінчані католицькими хрестами. Західна вежа костелу має чотирикутну форму, а східна – восьмикутну, що є досить неординарним явищем в архітектурі.

Найбагатшим за композиційною грою, безперечно, залишається головний фасад, який прикрашають 5 скульптур. Центральною скульптурою є постать Богородиці, яка стоїть на земній кулі і бореться з агресивним змієм. Скульптура вражає експресивністю: права нога Пресвятої Діви відкидає змію убік, а ліва притискає її голову до землі. На нижньому ярусі розміщуються скульптури апостолів Петра і Павла, які виконані різними авторами. Вгорі, під фронтоном містяться дві інші скульптури, щоправда, невідомо, кого вони представляють.

Інтер'єр храму вражає різноманітністю мистецьких творів: тут можна зустріти живописні полотна, розписи стін, скульптури, барельєфи, печатки, архітектурний декор тощо. У костелі розміщуються по три вівтарі у бічних нефах, а також – Великий вівтар і вівтар каплиці Пресвятих Тайн Христових.

Під комплексом розміщені підземелля, вхід до яких знаходиться під баштою із дзвоном на південно-західному фасаді. У підземеллях костелу розташовані приміщення різноманітного функціонального призначення. В одній з великих кімнат облаштовано підземний храм, на стінах якого збереглися старовинні фрески та нерозшифровані латинські написи.

У 1648 р. Луцьк захопили козаки під проводом Б.Хмельницького, внаслідок цього костели пограбували, а їхнє майно знищили, тож єзуїти залишили свою святиню і повернулися сюди аж у 1667 р. 14 червня 1724 р. величезна пожежа завдала надзвичайної шкоди як костелу, так і єзуїтському колегіуму, тому до 1730 р. здійснювалася фундаментальна відбудова храму під керівництвом єзуїтського зодчого – Павла Гіжицького. З метою збереження зруйнованих вогнем стін, їх обнесли галереями і нартексом з музичними хорами, спорудили дві зовнішні вежі, тож костел отримав вигляд, дещо наближений до класичного.

У 1773 р. Папа Климент XІV офіційно заборонив орден єзуїтів, тому луцький костел і колегіум передали у розпорядження Народної комісії. Однак, у 1780 р. знову трапилася пожежа, упродовж наступних семи років храм і колегіум відбудовували архітектори М.Соболевський, Ю.Умінський та Ф.Гроздицький. У 1924 р. в костелі знову спалахнув вогонь, який знищив Великий вівтар, короновану ікону з домініканського монастиря, а також ікону Святої Трійці художника Кунітцера. У 1925 р. було встановлено новий Великий вівтар, саме в цей час Папа Римський Пій XІ відновив луцьке єпископство.

Після Другої світової війни підземелля костелу використовували як склад для зберігання овочів, а саме приміщення будівлі – як контору. У грудні 1980 р. у цьому храмі відкрили Обласний музей атеїзму, а у 1982 р. Великий вівтар з мармуровими сходами та позолоченими скульптурами розібрали. Однак, 27 вересня 1990 р. тут відбулася перша римо-католицька служба, а в наступні роки костел реставрували та відновили богослужіння. У 1999 р. встановили привезений з Німеччини орган, зроблений на одній з найдавніших органних фірм у 1953 р. майстрами Г. Рохльфінгом та М. Крайнбрінком, який зачаровує відвідувачів своєю музикою.

Тепер костел єзуїтів є кафедральним собором Святих Апостолів Петра і Павла римо-католицької Луцької дієцезії, що охоплює Волинську та Рівненську області, пам'яткою архітектури національного значення, богослужіння тут відбуваються двома мовами – польською (вранці) та українською (увечері). У колегіумі навчаються студенти Волинського технікуму Національного університету харчових технологій.

Andrij