Історія
Місто Чигирин, що розкинулось на Придніпровській височині на берегах річки Тясмину, — центр однойменного району Черкаської області. Люди на цій території селилися давно, про що свідчать знайдені археологами рештки поселень епохи бронзи, черняхівської культури... Чигиринщина була під владою Литви з II пол. XIV ст. до 1569 р., опісля – під владою Польщі. Не оминули цю територію руйнівні та спустошливі напади татар та турків. Саме місто Чигирин, як укріплене козацьке поселення (в основному зимівник), відоме з I пол. XVI ст. Власником поселення з 1532 р. стає О. Дашкевич (тодішній черкаський староста). Вже з II пол. XIV ст. Чигирин стає центром однойменного староства. Місцеве населення вирощувало польові культури, рибалило, розводило бобрів та бджіл...
Магдебурзьким правом місто користувалося з 1592 р. - відповідно проводились щорічні ярмарки та щотижневі торги. Кінець XVI ст. – поч. XVII ст. ознаменувався селянсько-козацькими повстаннями. Монастир святої Трійці поблизу Чигирина діяв з 1627 р. Управляв містом протягом 1638 р. – 1647 р. сам Богдан Хмельницький. Мешканці міста були учасниками національно-визвольної боротьбі українського народу проти поляків. Тоді у місті вже був досить добре укріплений замок. Лише зі сторони Суботова можна було потрапити до Чигирина та й то з великими перешкодами (ціла система укріплень та підвісний Тясминський міст). У місті також було кілька майданів, де торгували, а також майдани біля Спаської та Успенської церков, біля гетьманського палацу. Турки не раз нападали на Чигиринський замок (1677 р., 1678 р.). Після останнього нападу місто було зруйноване, столицю перенесено до Батурина, а Чигирин занепав. Не оминули місто і події Коліївщини. Протягом 1750 – 1760 р. тут спорудили замок та нові укріплення.
За другим поділом Польщі Чигирин відійшов до Росії, а з 1797 р. став містом повіту в Київській губернії. На поч. XIX ст. у Чигирині активно розвивається ремесло та торгівля (здебільшого зерном і рибою). Не відстає і освітянська сфера: відкрито парафіяльну школу. Побував у Чигирині сам Тарас Шевченко у 1843 та 1845 р. (це відобразилося у віршах поета). Життя у всіх сферах значно пожвавилося після скасування панщини. Не оминули Чигирин ні революція (1905 – 1907 р.), ні руйнівні події першої світової війни, ні жахлива німецько-фашистська окупація (серпень 1941 – грудень 1943 р.) під час другої світової війни. З 1923 р. місто стало центром району. У післявоєнні роки життя у місті помалу прийшло в звичне русло: ожила освітянська й культурна сфери, відродилася промисловість, розширилося житлове будівництво. Нині Чигирин входить до списку історичних населених місць України.
Туризм, пам'ятки
Чигирин туристичний – Замкова (або Богданова) гора (пам'ятка садово-паркового мистецтва; звідти відкривається красива панорама Чигирина та його околиць; тут Ви зможете почути захопливу розповідь про історію міста та древні легенди, оглянути значні пам'ятки історії, архітектури та монументального мистецтва: монумент Богдану Хмельницькому (зведено 1973 р.); кам'яний хрест на честь героїв битв з польськими та турецькими завойовниками 1596 – 1597 р., 1677 – 1678 р. (зведено 1912 р.); реконструкцію бастіону Петра Дорошенка (фрагмент Чигиринської фортеці XVII ст.), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (1995 р., стиль: українське бароко). Можна прогулятися і міським парком ім. Т.Г. Шевченка. Допитливим туристам варто відвідати Чигиринський музей археології Середнього Подніпров'я (тут представлено унікальні речові пам'ятки древніх історичних культур Середнього Подніпров'я), музей Богдана Хмельницького, укріплену резиденцію Богдана Хмельницького.
Свої двері Вам гостинно відчинять усі готелі (Чигирин...), ресторани та кафе (Тясмин, Чигирин...) міста, де Вам запропонують скуштувати традиційні українські страви.
Уваги туристів у Чигиринському районі заслуговує Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", який територіально охоплює місто Чигирин, села Суботів (городище чорноліської культури XVIIІ – XVII ст. до н.е., Іллінська церква), Стецівка (Свято-Миколаївська церква, старовинні млини), Медведівка, дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк. У заповіднику працюють і музеї: етнографічний музей "Українська хата кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст." (с. Суботів), етнографічний музей (с. Стецівка), краєзнавчий музей (с. Медведівка). Відвідайте ці прекрасні історичні місця!
Natalka
.
.
