Село Підзахаричі: карта вулиць, фото, опис

Село Підзахаричі Чернівецької області розташоване на березі Черемоша, у мальовничому куточку Карпат, на відстані 33км від селища Путила та 13км – від міста Вижниця. Його ще називають маленькою Швейцарією і гуцульським Габрово (тут вміють гарно жартувати!).

Назва поселення, за народними переказами, походить від імені чоловіка Захарія, який тут колись оселився першим. За легендою, на його худобу біля озера весь час нападало чудовисько, яке йому з часом вдалося перемогти. Науковці висловлюють думку, що образ двоголового чудовиська вважався символом татарської орди і польської шляхти, що не давали спокою місцевим мешканцям. У Захарії люди вбачали могутнього захисника, тож почали селитися неподалік від його оселі. Спочатку поселення називалося Захарчи, згодом – Підзахарич, остаточно за ним закріпилася сучасна назва Підзахаричі. Інша версія - назва пішла від гори Захарича, під якою лежить село.

При радянській владі, у другій половині XX ст. тут функціонувало колективне господарство, яке спеціалізувалося на тваринництві, деревообробці та видобутку каменю. До кінця XX ст. село сполучалося із навколишнім світом у теплу пору року в основному завдяки перевалу Німчич, який зв'язує село з Виженкою по інший бік хребта, а взимку Підзахаричі були практично відрізані від цивілізації. Ситуація дещо покращилася лише у перше десятиліття ХXІ ст., оскільки тут з'явилося автобусне сполучення з обласним центром та іншими містами Путильщини.

Нині у селі діють – бібліотека, сільська рада, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, школа та п'ять музеїв народних ремесел. Тут також встановлено своєрідний дерев'яний пам'ятник "гарчику", цим словом називають дерев'яну посудину, що нагадує величезне горнятко, у якому зберігали кисломолочні напої, зокрема, гуслянку. Таким ориґінальним способом оформлене місцеве джерело. У селі збереглися старовинні народні традиції та місцевий гуцульський колорит. Починаючи від початку ХXІ ст. Підзахаричі стають центром паломництва для цінителів гуцульських традицій, сюди приїжджають не лише зі всієї Гуцульщини, але також – із сусідніх регіонів. Саме тут в останні вихідні вересня проводиться яскравий фольклорний фестиваль-ярмарок "Захарецький Гарчик". Фестиваль відомий завдяки самобутності гуцульського мистецтва, його гості мають можливість послухати музику у виконанні місцевих виконавців і спробувати свої сили у різьбярстві, ремісництві та писанкарстві.

На високому пагорбі стоїть дерев'яна церква св. Василія Великого. Любителі пішохідних мандрівок можуть здійснити двогодинний перехід до скель та печери Довбуша, котрі знаходяться на гребені хребта, високо над селом.

Підзахаричі упродовж століть зберігають свою культуру та автентичні народні традиції, тут можна побувати на гучних колоритних гуцульських весіллях, а також доторкнутися до багатої історії цього краю, ознайомившись з різноманітними ремеслами, які відображають побут гуцулів. Крім того, місцевість зачаровує своїми краєвидами та ароматами гірських трав. Відпочиваючи у селі, неодмінно відвідайте також Буковинські водоспади у недалеких Розтоках, а також Тюдівську скелю, пам'ятник Тарасу Шевченку і міні-водоспад Сикавка на березі Черемоша.

Andrij