Собор Святої Трійці у місті Бережанах Тернопільської області був зведений на місці колишньої дерев'яної церкви у 1768 р. у неоготичному стилі і знаходиться у центрі міста, фасадом до площі Ринок. Розпочинав його будівництво тогочасний власник Бережан Август Чарторийський ще в середині XVІІІ ст., а завершили – нові власники міста Любомирські.
Упродовж історії існування тут здійснювалися численні перебудови, зокрема, у 1810, 1830 і 1860 рр., внаслідок яких цей храм втратив свій первісний вигляд та риси неоготики. Востаннє реставраційні роботи проводилися упродовж 1893-1903 рр., у ті роки збудували дві вежі та нову баню, як наслідок церква набула сучасних форм.
У своєму архітектурному вирішенні собор Святої Трійці – прямокутний у плані, одноверхий, тринефний, з гранчастим презбітерієм. (Біля вівтарної частини храму, на вул Вірменській, стоїть невеликий вірменський костел). Головний фасад храму звернений до розташованої на сході ратуші. Композиція фасаду є симетричною, а декор створений у стилі рококо. Центральний вхід храму оформлений портиком і прикрашений двома скульптурами – Богородиці та Ісуса Христа. Притвор собору завершується двома восьмигранними баштами-дзвіницями і домінує у його загальній архітектурі.
Саме у цій церкві зберігається образ Римської Богородиці (Матері Божої Бережанської), однієї з найдавніших пам'яток візантійського іконопису Галичини, який подарував Бережанам тогочасний Папа Римський на початку XVІІ ст. і передав на зберігання князеві Олександрові Сенявському, щоправда до собору Святої Трійці образ потрапив лише у 1831 р. Упродовж історії свого існування ця ікона прославилася багатьма чудами. Про це свідчать численні прикраси, які подарували на знак подяки образові Матері Божої Бережанської вдячні парафіяни, серед прикрас – золоті персні із дорогоцінними каміннями, намиста перлин, натуральні корали, срібні ланцюжки і таблички, в тому числі і вироби у формі серця. До цінних реліквій також належить частина кисті руки Івана Хрестителя, якою він охрестив Ісуса Христа на річці Йордан. Мощі св. Івана Хрестителя були подаровані цій церкві князем Августом Чарторийським у 1715 р. Відомо, що під час т. зв. "весни народів" у Європі (революційних подій 1848 р.) храм Святої Трійці перетворився на центр українського національного відродження, тут знаходилася хоругва-прапор тогочасної національної гвардії, що формувалася у Бережанах.
При радянській владі цей храм зачинили, тож вірні греко-католицької громади були змушені молитися підпільно у приватних будинках. Лише з 1990 р. біля храмової будівлі греко-католицька громада почала проводити свої богослужіння, а з проголошенням незалежності України церкву передали єпархії УГКЦ. Важливу роль у житті парафії відіграло святкування у 1996 р. 400-ліття унії з Римом, яка увійшла в історію як Берестейська, а також відзначення двохтисячолітнього ювілею з нагоди Різдва Христового у 2000 р. Саме тоді перед храмом освятили щойно встановлену фігуру Ісуса Христа – Доброго Пастиря.
То ж нині церква Святої Трійці у Бережанах є діючим головним храмом міста, входить до складу Бережанського історико-культурного заповідника, відноситься до єпархії УГКЦ і належить до пам'яток архітектури національного значення. Хоча архітектура собору і не вражає настільки, як католицький костел Різдва Богородиці, проте цей храм, без сумніву, теж вартий відвідин!
Andrij
