Чернігівський колегіум (м.Чернігів): карта, фото, опис

Споруда колегіуму у місті Чернігові був збудований наприкінці XVІІ – на початку XVІІІ ст. у стилі козацького бароко при кафедральному монастирі св. Бориса та Гліба і знаходиться на території парку "Дитинець" (Вал), у центральній частині міста.

У минулому ця споруда входила до складу Борисоглібського монастиря, що слугував резиденцією чернігівських архієпископів та складалася з подовженого двоповерхового корпусу монастирської трапезної та дзвіниці, яка до неї безпосередньо прилягала. Засновником розвитку кафедри при архієрейському будинку вважається чернігівський архієпископ Лазар Баранович. У 1700 р. чернігівський архієпископ Іоан Максимович за підтримки та фінансування українського гетьмана Івана Мазепи реорганізував слов'яно-математичну школу у Чернігові у Малоросійський колегіум за типом Києво-Могилянської академії, яка на той час вже перебувала у занепаді. Саме тоді було добудовано дзвіницю, яка з'єднувалася з другим поверхом трапезної, а у східній частині монастиря збудували церкву Всіх Святих. Верхня частина дзвіниці була декорована керамічними іконами "Спас Нерукотворний" і "Богоматір Знамення". У XVІІІ ст. Чернігівський колегіум перетворився на перший навчальний заклад вищого рівня Лівобережної України. Відомо, що у 1786 р. колегіум реорганізували у духовну семінарію. Пізніше тут проводилися реконструкційні роботи, так, у 1861 р. на дзвіниці позолотили купол, а ще через 30 років – до західного фасаду прибудували ґанок у стилі московської архітектури, як наслідок, було знищено залишки декоративних деталей на інших фасадах.

Завдяки наявності пропрацьованих навчальних програм та принципам своєї організації колегіум відповідав рівням усіх західноєвропейських колегіумів та університетів. Передовсім, тут займалися вивченням філософії, граматики, риторики, поетики, згодом у колегіумі вивчали польську, латинську, церковнослов'янську, французьку і німецьку мови, а пізніше – ще і математику та географію. Тут також навчали хоровому співу і грі на музичних інструментах. Навчання у колегіумі отримували вихідці зі всіх станів тогочасного українського суспільства – з духовенства, міщанських та козацьких родин. З 1722 р. тут проводилося обов'язкове навчання для дітей священиків. Незаможні студенти мали можливість перебувати на утриманні колегіуму і проживати у бурсі. До вихованців навчального закладу належать, насамперед, відомі медики XVІІІ ст.: академік П. Загорський, який вважається засновником першої анатомічної школи у Росії, головний лікар в армії Олександра Суворова – Ю. Білопольський та багато інших. Тут отримували професійні знання літератори, перекладачі, медики, церковні діячі та освічені кадри для державної служби. Його вихованці працювали канцеляристами в адміністративних установах Гетьманату, деякі з них стали професорами Лейденського (Нідерланди) та Московського університетів.

У період Другої світової війни споруду було майже повністю спалено, а відновили її лише у 1954-1956 рр. за проектом київського архітектора М. Говденка, в тому числі було також поновлено і архітектурний декор. На сьогодні тут експонуються діючі виставки українського іконопису і експозиція, яка присвячена історії колегіуму.

Чернігівський колегіум вважається однією з найцікавіших пам'яток міста, одним з найдавніших навчальних закладів України, входить до складу національного історико-архітектурного заповідника "Чернігів Стародавній" та слугує його адміністративною будівлею і належить до пам'яток архітектури національного значення.

Andrij