Дендропарк "Тростянець" у однойменному селищі Чернігівської області, майже посередині між Сокиринцями та Качанівкою, був створений упродовж 1834-1864 рр. зусиллями визначного українського мецената та культурного діяча – Івана Михайловича Скоропадського (нащадка гетьмана Лівобережної України Івана Ілліча Скоропадського та діда іншого гетьмана ХХ ст. - Павла Скоропадського) і нині розташований на площі 204,7га, у південно-східній частині Чернігівської області. Навколо пам'ятки садово-паркового мистецтва розкинулися масивні лісозахисні смуги.
На початку XІX ст. місцевість, яку обрали для створення дендропарку, була типовою лісостеповою рівниною, у південній частині якої зростав дубовий гай, а інша частина території використовувалася як сільськогосподарські угіддя. У 1834 р. навколо ставків було насаджено перші посадки дерев різних порід. Однак, рослини приживалися погано, у зв'язку з цим засновник вирішив на цій території створити власний розсадник, а з середини XІX ст. сюди почали вводити екзотичні види, саджанці яких доставляли з Києва, Парижа, Риги і Петербурга. У 1858 р. територія парку набула ознак рельєфного ландшафту, роботами керував головний садівник К. Шпінглоф. Гористий рельєф створювався штучно упродовж тридцяти років, з метою його налагодження на відведених ділянках частково вирубували вже існуючі насадження. Землю копали вручну і возили підводами найняті землекопи і візники. Крім того, за вже згадані перші три десятиліття свого існування парк було значно розширено за рахунок покупки сусідніх земель. Саме в цей час на його території почалися перші посадки дуба, берези, ялини, клена, липи і тополі Каролінського. У минулому тут, серед зелених насаджень знаходилася садиба, яка була споруджена у 1833 р., відомо, що до її складу входили великий дерев'яний будинок з баштами і чотири флігелі. Дослідники припускають, що ідея створення штучного ландшафту була запозичена у парку одного з найбагатших на той час людей Франції – Джеймса Ротшильда. Перша інвентаризація паркових насаджень була проведена у 1886 р., до цього часу тут уже було прокладено доріжки, встановлено скульптури, альтанки, кам'яні і дерев'яні лави, а також – побудовано малі архітектурні форми і мости.
Після смерті Івана Скоропадського у 1887 р. розпочинається період занепаду парку. Пізніше, з приходом радянської влади садибу зруйнували, а парк передали тваринницькому радгоспові. Однак, від 1951 р. дендропарк перебував у відомстві Академії наук УРСР, у цей час він перетворився на науково-дослідну установу. Дослідницька робота, яка тут проводилася, полягала у введені до його культур різноманітних дерево-чагарникових порід, а також – їх вивчення і використання. Тоді тут вирощували декоративні саджанці для північних регіонів України, а також – для Білорусії та Росії. Крім місцевих, на території парку також культивували рослини з Північної Америки, Західної Європи, гірських районів Криму і Кавказу та Далекого Сходу. У той час цей чарівний куточок природи перетворився на один з найбільших дендропарків України. Хоча нині тут зовсім небагато паркових споруд, він гідно доповнює перелік найвідоміших парків та ботанічних садів - уманську Софіївку, Олександрію у Білій Церкві та десятки інших.
Нині в парку зростає понад 400 видів та форм дерев і кущів, до сьогодні збереглися екзотичні дерева, які були висаджені ще у 40-их роках XІX ст. У центрі знаходиться рукотворний Великий став, довжина якого становить приблизно 1,3км., а ширина – до 100м. Великий став вважається композиційною віссю парку. З обох сторін від нього було створено ще два ставки, менші за розмірами. До сьогодні збереглися два флігелі, в яких у минулому проживали гості – художники, артисти та інші відомі особистості. Палац на жаль не зберігся у вирі революційних подій та воєн початку 20ст., від нього залишилися лише фундаменти. У парку знаходиться могила його засновника, тут також було встановлено мармуровий пам'ятник у вигляді ангела, який правою рукою показує у небо, проте, від нього донині залишився лише постамент. На території пам'ятки садово-паркового мистецтва збереглася колона смутку "Розбита надія", на думку дослідників, саме так засновник парку намагався увічнити пам'ять про своїх братів та сестер, які померли у молодому віці.
Усі куточки парку є неповторними і зачаровують багатством природи. На велику увагу відвідувачів заслуговує чарівна лава бажань. За народними повір'ями, якщо на ній посидіти і загадати бажання, тоді воно неодмінно збудеться. Також великою окрасою парку вважаються граційні та величні лебеді. Місцеві мешканці та гості селища вважають його ідеальним місцем для відпочинку.
Тростянецький парк на Чернігівщині є справжнім музеєм природи, в якому відчувається дух минулих століть, вважається одним з найкрасивіших та видатних ландшафтних парків України і належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Парк вирізняється оригінальною особливістю композиційної побудови, оскільки ззовні – це просто лісовий масив, а всередині – ціла "гірська" країна з горбами та озерами.
Поради мандрівникам
Парк розташований за 30км від містечка Ічня, на півдні Чернігівщини. Відстань від загальнодержавної траси Н07 Київ-Суми становить біля 15 км. Проїзд сюди автомобілем від Києва становить приблизно 200км., тобто, близько трьох годин часу дороги. Якщо ж ви прямуєте із Чернігова, то маршрут пролягатиме через Ніжин, Ічню та Парафіївку. Можна добратися до парку і громадським транспортом, а саме прямим автобусом "Київ-Тростянець" з Дарницького автовокзалу о 14:30 по обіді. Натомість маршрутка "Чернігів-Тростянець" вирушає з головного автовокзалу о 8:25 ранку, а "Чернігів-Сокиринці" - о 16:15
На ставках живуть майже ручні лебеді, то ж не забудьте прихопити для них гостинця. Оскільки основою дендропарку є всеможливі види дерев, тому найкращим часом для відвідин буде все ж осінь, коли листя палахкотить всіма відтінками від зеленого, жовтого і до червоного. Звичайно, бажано скористатися послугами місцевих екскурсоводів, які розкажуть про історію парку, покажуть найцікавіші види дерев та паркові споруди. Особливо, якщо ви відвідуєте селище уперше.
У Тростянці поки що немає розвиненої туристичної інфраструктури, проте на території парку функціонує пансіонат, де можна зупинитися на ночівлю чи відпочинок, а також у селищі є садиба "Мисливська паланка". Можна також заночувати в готелі у Ічні, і протягом кількох днів відвідати навколишні визначні місця. Зупинитись на обід чи вечерю зручно у якомусь із кафе чи мотелів при головній трасі Н07.
План-схема парку "Тростянець"
Експлікація:
1. Площа
2. Балка "Богівщина"
3. Місце садиби Скоропадського
4. Лебединий став
5. Галявина Тараса Шевченка
6. Тисова галявина
7. Галявина кедрів
8. Березова галявина
9. "Вестибюльна" галявина
10. Галявина велетенських туй
11. Галявина Ковпака
12. Галявина "Вісім братів"
13. Горіхова галявина
14. Галявина "Три сестри"
15. Верховинний міст
16. Модринова алея
17. Сонячна галявина
18. Ставок "Куциха"
19. "Першотравнева" галявина
20. Швейцарська ущелина
21. "Колона смутку"
Andrij
