Кафедральний собор Святого Духа (м.Чернівці): карта, фото, опис
Де | Місто Чернівці, Чернівецька область |
Датування | 1844 р. – 1864 р. |
Нині | діє за прямим призначенням |
Висота н.р. моря | 255.0 м |
Адреса | вул. Головна, 85 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль \ |
неоренесанс \ |
Будівничий | Йозеф Главка |
Висота | 46.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
Охоронний номер | 11/56-Чв |
Конфесія спочатку \ зараз | УПЦ \ |
Доступ відвідувачів | вільний, за розкладом |
Кафедральний собор Святого Духа у місті Чернівці був зведений за наказом православного релігійного фонду Буковини упродовж 1844 – 1864 р. у стилі італійського ренесансу. Цей храм збудували за зразком Ісакіївського собору у Санкт-Петербурзі. Собор розташований на південь від центру міста, напівдорозі від Будинку крайового уряду до Вірменської церкви та Українського дому.
Кафедральний собор – мурований, триверхий, хрестово-купольний, з двома вежами-дзвіницями, вражає відвідувачів своєю величчю та красою. У його архітектурному вирішенні домінує монументальний купол висотою 46м. Стіни – тиньковані, цегляні, а дах покритий мідним листом. Над його центральним входом знаходиться рельєфне зображення символів Архієрейської влади – Хреста, Жезла і Митри.
У липні 1844 р. було закладено перший камінь у його фундамент, будівництво здійснювалося під наглядом віденського архітектора А. Рьолля за участі крайового інженера А. Маріна. Пізніше, у 1860 р. за проектом відомого архітектора Йозефа Главки (автора резиденції митрополитів) у храмі здійснили реконструкцію, внаслідок якої перебудували його фасад та бокові вежі-дзвіниці. У 1861 р. на дзвіницях встановили дзвони, що їх було відлито у м. Калуші. У 1864 р. храм освятив перший буковинський митрополит, владика Євген Гакман. У зв'язку з цим у 1872 р. на його честь назвали вулицю, що знаходилася неподалік від збудованого за його сприяння собору. Ще через рік, після раптової смерті митрополита Євгена Гакмана його було поховано у кафедральному соборі.
Внутрішнє оздоблення храмового інтер'єру здійснювалося упродовж 30-ти років після його спорудження. Достеменно відомо, що настінні розписи виконали віденські художники у 1892 – 1896 р. Настінні розписи виконано олійними фарбами по штукатурці, у дусі академізму. У інтер'єрі споруди поєднуються принципи висотного розкриття внутрішнього та глибинного простору, а внутрішнє вбрання храму вражає пишною позолотою. Згідно з народними переказами, тодішній ректор духовної семінарії М. Коморошан створив спеціальну поему, яку приурочив до відкриття кафедрального собору.
У 60-тих роках минулого століття храм зачинили, церковні реліквії віддали музеям, а настінні розписи знівечили. Згодом приміщення використовували під склади паперу, а з 70-тих років XX ст. тут розмістили виставку промислових товарів. Лише наприкінці 70-тих років минулого століття будівлю облаштували під виставковий зал художнього відділу Чернівецького краєзнавчого музею. У 1989 р. у церкві проводилися масштабні реставраційні роботи, в цей час завдяки зусиллям дружини останнього президента СРСР – Раїси Горбачової тут відновилися богослужіння. У храмі залишилися неушкодженими лише розписи верхньої частини стін, що їх здійснив австрійський художник Карл Іобст, а також зберігся в оригіналі верхній ярус іконостасу. У 1997 р. було завершено реставрацію настінних розписів, у цей час також вдалося повністю відновити іконостас. Ще через кілька років, у 2000 р. тут встановили нові дзвони.
У 2006 р. біля собору було споруджено пам'ятник першому православному митрополитові Буковини – Євгену Гакману, який у 60-тих роках XІX ст. здійснив його освячення. Цей пам'ятник спроектував архітектор В. Кільчицький у співавторстві з І. Сандуляком, а виконав скульптор М. Мірошниченко.
У храмі зберігаються мощі св. великомучениці Варвари, яка вважається покровителькою України, чудотворна ікона Богородиці "Троодіса", привезена з Кіпру, мощі св. великомученика Пантелеймона та преподобного Іова, ігумена Почаївського, а також – дубовий хрест з частками Животворящого Древа.
Свято-Духівський собор у Чернівцях є діючим, вважається головним православним храмом Чернівців, відноситься до єпархії УПЦ МП і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Зовсім недалеко лежать музеї Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської та аптека-музей. А пройшовши трохи далі на південь потрапити до комплексу монастиря єзуїтів з костелом Пресвятого Серця Ісуса.
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|