Музей-скансен "Мамаєва Слобода" (м.Київ): карта, фото, опис

Музей "Мамаєва слобода" у м. Києві було засновано у 1990 р. як сучасний скансен у стилі історичної народної традиції на зразок багатьох подібних установ, які знаходяться на території Європи. Комплекс розташований між міським парком та Національним авіаційним університетом, на відстані 7км від Хрещатика, навколо яру, де бере початок річка Либідь. Тут, на захід від історичного центру, не так багато старовинних будівель, однак у цій частині Києва є кілька музеїв, зокрема це – музей авіації поблизу аеропорту "Київ-Жуляни", Політехнічний музей, музей національної кіностудії ім.О.Довженка та музей метрополітену.

У минулому ці землі, які знаходилися в обширній долині річки Либідь, належали Михайлівському Золотоверхому монастирю, і саме тут, де зараз знаходиться "Мамаєва Слобода", у давнину була розташована монастирська пасіка з хутором та ставом. У радянський період тут було створено парк із плодовим садом. Ще на зорі незалежності України, у 1990 р. було підписано рішення про заснування культурно-етнографічного центру "Мамаєва Слобода". Будівництво комплексу здійснювалося за старовинними кресленнями упродовж десяти років. Проте, через численні затримки, центр змогли відкрити лише у липні 2009 р. Нині тут побудовано 98 будівель, які відтворюють українське село часів Козаччини. Офіційно перші відвідувачі побували у музеї 9 липня 2009 р.

Назва музею бере свої коріння з українського фольклору, де одним із головних персонажів є козак Мамай, якого завжди зображають сидячим "по-турецьки", із кобзою в руках. Його образ став уособленням найкращих народних рис, своєрідним збірним образом захисника батьківщини та символом козацького духу. У селянських та козацьких хатах легендарний козак Мамай часто займав почесне місце неподалік від ікон.

На сьогодні до складу комплексу "Мамаєва слобода" входить музей, культурно-освітній центр і дендропарк, який є чудовим місцем для відпочинку. У музеї детально відтворено побут козацького поселення, представлено основні особливості життя різних прошарків населення XVІІ – XVІІІ ст. Усі будівлі були зібрані за зразком автентичних старовинних креслень та малюнків. У центральній частині музею розташована триверха дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці разом із дзвіницею, збудована без жодного цвяха, яка копіює однойменний храм Запорізької Січі часів українського гетьмана – Богдана Хмельницького. Хоча її відтворили у наш час, проте це одна із найбільш розкішно прикрашених церков у дусі козацького бароко, зокрема, стосовно її інтер'єрів. У будь-яку погоду тут завжди затишно, а також – чітко видно прекрасне різьблення храмового іконостасу. Неподалік від храму на узвишші посеред невеликого поля пшениці видніється вітряк, символ мирної хліборобської країни. Садиба сотника (командира козацької сотні, а також керівника частини держави по аналогії з сучасними районами) – взірець кам'яної будівлі тієї епохи. Тут також можна оглянути житла коваля та гончаря, будинок священика, шинок, який належав єврею-орендарю, а також – хату ворожки-повитухи, про всі ці будівлі йде мова в українському фольклорі. Причому садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням будівель, це – комори, стайні, льохи, клуні, повітки та інші.

Усі експонати музею можна відчути "на дотик", оскільки вони є справжніми, не бутафорними, зокрема, хати і садиби є придатними для проживання, з криниці можна напитися холодної води, а також – сфотографуватися на гарматах, посидіти на лавці тощо. У музеї можна також натрапити на ще один цікавий об'єкт – "скіфську бабу" (характерну кам'яну статую жінки), доречі, саме за зразком скіфських курганів козаки насипали пагорби над могилами своїх побратимів. У слободі зростають численні дерева, які притаманні для наших широт, серед них – вишня, калина, липа і дуб, а також трави, серед яких найпопулярнішим залишається хрещатий барвінок.

Основне призначення комплексу – відтворення історії, а також популяризація старовинних українських традицій, обрядів та ремесел. У 2011 р. зусиллями працівників козацького селища було відкрито українську книгарню під назвою "Шабля "козака Мамая" імені Олександра Ільченка, в якій пропонується широкий вибір дитячої літератури, енциклопедій, посібників, історичних книг, сучасної прози та поезії тощо. Слід наголосити, що це книгарня українського слова, та й ціни тут досить доступні, надається пристойна знижка. Інтер'єр крамниці обладнано під козацьку оселю, тут можна побачити – рушники, килими, дідухи, скриню, горнята і тарелі та інше хатнє начиння. На стіні висить бойова козацька шабля, яку, за висловом українського письменника Олександра Ільченка, творця роману "Козацькому роду нема переводу", козак Мамай гострив кожного дня.

Нині на території музею регулярно відбуваються свята і заходи, приурочені до українського народного та релігійного календаря, зокрема, Новий рік, Різдво Христове, Хрещення (Богоявлення), Масниця, Великдень, Івана Купала, Покрова і Маковей. Крім того, у церкві Покрови регулярно відбуваються вінчання та хрещення за традиційним українським обрядом. Увесь персонал "Мамаєвої Слободи" одягнений у старовинний український народний одяг епохи Козаччини. Відвідувачам тут можуть запропонувати багату культурно-розважальну програму із виступами фольклорних колективів та знаменитого театру каскадерів, а також – відвідати етнічний ярмарок козацьких сувенірів та вироби місцевих майстрів. У ресторанах можна скуштувати українські страви, порівняти страви козацької, селянської і міщанської кухонь та спробувати напої, приготовані за старовинними рецептами.

У наш час кожного року у музеї "Мамаєва слобода" відбуваються Шевченківські читання з нагоди Дня народження Тараса Шевченка. У 2018 році вони розпочались з урочистого церковного передзвону на дзвіниці козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці, пізніше тут традиційно відбувається молебень з нагоди світлої пам'яті Кобзаря, а згодом церковний хор козацької церкви виконує твори Тараса Шевченка "Заповіт" і "Думи мої", після цього вже безпосередньо проводяться Шевченківські читання. Для всіх охочих у цей день вхід на територію селища – безоплатний.

Київський центр народознавства "Козак Мамай" нині є діючим музеєм-скансеном народної архітектури під відкритим небом, вважається унікальним культурно-історичним комплексом, справжнім архітектурним ансамблем, що нараховує 98 об'єктів, і належить до пам'яток історії та культур України. Об'єкт, що є реконструкцією козацького селища XVІІІ ст., використовується також для проведення масових культурних заходів: святкувань, фестивалів, концертів, ярмарків, майстер класів народних ремесел... Загалом, в Україні створено приблизно півтора десятки подібних музейних комплексів (не рахуючи, звісно, окремих об'єктів, їх значно більше), відомими є, зокрема, музеї у Львові, Чернівцях, Переяславі, селі Крилос біля Галича, Ужгороді, ну і, звичайно ж, знаменитий Пирогів у Києві...

Andrij