Садиба та палац графа Мерінга (с.Стара Прилука, Вінницька обл.): карта, фото, опис

Садиба графа Мерінга у селі Стара Прилука на Вінничині була збудована ще у XVІІІ ст. графом Олександром Борецьким у стилі бароко. Пізніше він у цій місцевості заклав парк і каплицю, а також займався розведенням породистих коней. Село лежить зовсім недалеко від обласного центру у напрямку на північний схід, у цій частині області багато цінних старовинних маєтків, зокрема садиба Ланге у Нападівці, маєток Тишкевичів (Спичинці) та будинок графа Ігнатьєва у Круподеринцях. Відомо, що у другій половині XІX ст. новий власник маєтку – Чеслав Здиховський, який був великим шанувальником художнього мистецтва, перебудував палац за проектом архітектора Кароля Маєвського. За часів Чеслава Здиховського у маєтку зберігалися картини старих шкіл німецьких та іспанських малярів, які оцінювалися на той час у сто тисяч срібних карбованців, пізніше частина цієї галереї потрапила до рук царської сім'ї.

Існує легенда, згідно з якою, граф Сергій Мерінг, який був сином відомого і найбагатшого київського лікаря – Федора Мерінга, у 1905 р. виграв одноповерхову будівлю палацу у карти, а потім вже добудував другий поверх. За палацом розкинулися зелені луки, поміж яких протікає річка Десна. Сюди веде красива алея. Відомо, що у ті часи граф Сергій тут володів водяним млином, цегляним заводом і цукровим заводом у містечку Нова Гребля, де працювало 375 працівників. Його батько Федір Мерінг був відомим лікарем Російської імперії, серед його пацієнтів – дворяни, губернатори, високі чини, однак також відомо, що він лікував безкоштовно бідних людей, через що зажив у ті часи великої поваги та слави.

Мурована споруда у минулому мала величний та помпезний вигляд, тут ще і досі видніється герб Старих Прилук. Різьблені арки, візерунчастий кахель на стінах і ліпнина на стелі свідчать про мавританський стиль інтер'єру, нагадуючи іспанський палац Альгамбра, а у деяких кімнатах стіни виконані із червоного дерева. У вестибюлі збереглася майолікова обробка стелі та стін. Востаннє палац було перебудовано за часів графа Сергія Мерінга, який, як відомо, упродовж багатьох років проживав неподалік від київського Маріїнського палацу, саме тоді садиба у Прилуках його стараннями була перебудована у стилі цього столичного палацу. У той час довкола будівлі зростав парк, розташовувалися різноманітні господарські споруди тощо. Старожили згадують, що у графа було два сини і донька, які відзначалися своєю добротою і людяністю, часто гралися з незаможними дітьми, пригощали їх медовими пряниками. Відомо, що донька графа Сергія Мерінга нині проживає у США і нещодавно навідувалася до батькового палацу. Пізніше, вже перед більшовицькою революцією граф Сергій Мерінг передав палац в оренду Казимирові Ближовському.

У 50-тих роках XX ст. на території панського маєтку проводилися ремонтні роботи, під час яких було знайдено коштовні прикраси, дорогоцінні речі, старовинні картини і багато золота. Місцеві люди оповідають, що вже пізніше, у 60-тих роках XX ст., екскаваторник витягнув з ріки скриню із золотом, а потім утік, так ніхто і не дізнався про його подальшу долю. При радянській владі перед палацом поставили пам'ятник Леніну, який після розпаду СРСР зняли, а на його місце поставили чашу, що була перенесена з фасаду палацу. Під час проведення чергового ремонту тут було знайдено портрет Мерінга, перський килим і золоті монети, які згодом були передані до музею.

У минулому в унікальному парку кінця XVІІІ ст. знаходилися фонтани, статуї левів, зростали різноманітні рідкісні рослини. З тих далеких часів до сьогодні залишився лише фонтан, а також кілька цінних дерев з парку – блакитні сосни та ялини. З 1958 р. палац частково займає школа-інтернат, тут знаходиться також підвал, який використовується за своїм призначенням. Подейкують, що є й підземні ходи, які ведуть аж попід річку, однак місцеві застерігають, що ці підземні ходи повністю ще не пройшов ніхто, тож не варто випробовувати долю. Станом на 2011-2015 р. будівля вимагала проведення реставраційних робіт: тут були розбиті вікна і облуплена штукатурка. У наш час численні шари фарби приховують справжню красу ліпнини палацових стін.

Палац графа Мерінга у Старій Прилуці вирізняється східним колоритом внутрішніх інтер'єрів, нині є закладом освіти (тут розташована школа-інтернат) і належить до пам'яток архітектури національного значення. В ближніх околицях лежать численні цікаві храми, зокрема мурована Михайлівська церква закладена у вже згаданій Новій Греблі більш ніж 300 (!) років тому, а також ряд дерев'яних церков.

Andrij