Єврейський цвинтар у м. Буськ був заснований ще у XVІ ст., адже єврейська громада у Буську існувала ще з тих часів. Згідно з переписом 1864 р., євреї складали приблизно третину населення Буська. Вони проживали переважно у центральній частині міста і мали у своїй власності більшість місцевих крамниць. Поруч із ринковою площею вони звели велику синагогу, котра теж збереглася донині і є обов'язковим пунктом відвідин для туристів у місті. Окописько ж займає територію на схилі між річкою Солотвинка та вулицею Тараса Шевченка, на відстані 1км (по прямій) від центру міста. Як правило, юдеї закладали свої некрополі на пагорбах, однак Буськ за своєю природою – переважно рівнина, тому й було вибрано це місце. На протилежному схилі стоїть невелика, унікальна за своєю будовою старовинна дерев'яна церква св. Параскеви. Між цими двома пам'ятками є стежка, яка веде через кладку на річці. Заохочуємо читачів пройтись пішки цією стежкою, або ж прогулятися сюди із центру міста вулицею Сонячною або Шкільною. Місцевість найзвичайно мальовнича та фотогенічна, лише ранньою весною вона може бути непрохідна, адже долину річки затоплює.
За своїм обсягом кіркут вельми великий, біля 1.5га (хоча звісно ж не настільки гігантський, як наприклад у Бродах), розкинувся на декількох пагорбах, деякі з цих поховань сягають майже до житлових будівель. Однак, у наш час частина могил вже є знищеними, а деякі з них вросли у землю, плити сильно похилились або майже впали. У 2004 році тут було встановлено невеликий охоронний знак, додаткових позначок та огороджень, що свідчили б про те, що це – цвинтар, нема. Історики стверджують, що цей цвинтар – найстаріший на території України та один із найдавніших у Східній та навіть – Центральній Європі. Його виникнення датують ще 1520 р. згідно з чинною епітафією, яку можна прочитати на одній із збережених мацев (надгробних плит).
Серед найбільш поширених на цвинтарних надгробних плитах є зображення левів; також тут можна побачити зображення ведмедів з квітучими галузками у лапах та ведмедів, що несуть на жердині виноград; білочок, які гризуть горішки біля символічного Дерева Життя, а також – двоголового орла, що в даному випадку символізує дуалізм Господа – Суворість і Любов. На надгробках можна прочитати поетичні епітафії та натрапити на оригінальні вишукані барельєфи. Найпопулярнішим на надгробних плитах є зображення лева, який уособлює єврейський народ. Лев – символ роду юдейського, на мацевах видніються зображення цих тварин як поодинці, так і парами. Тут також можна побачити досить багато зображень одного із головних символів євреїв – менору (золотий семисвічник).
Кіркут у Буську Львівської області вважається унікальним єврейським кладовищем, одним з найдавніших на території України та Східної Європи і належить до визначних пам'яток архітектури та історії України. Він є (звісно, все у порівнянні!) один із краще збережених на Львівщині, перегукуючись з кіркутами, наприклад, у Немирові, Роздолі, Старому Самборі чи вже згаданих вище Бродах. Переважна ж більшість таких некрополів була майже повністю знищена – на них стоїть лише одна сучасна каплиця чи пам'ятний знак або й узагалі територія порожня.
Andrij
