Державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" (м.Володимир-Волинський, Волинська обл.): карта, фото, опис

Державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" у місті Володимирі-Волинському був створений у 2001 р. із врахуванням архітектурної, художньої та історичної цінності пам'яток міста.

Його основою є Городище (земляні замкові вали), датовані X – XІV ст., а також ряд сакральних споруд – комплекс Успенського собору (1156-1160 рр.), до якого належать будинок із дзвіницею (1494 р.) та стіни з ворітьми (XVІ – XVІІІ ст.), унікальна Василівська церква-ротонда (XІІІ ст.), колишній костел Послання Апостолів, нині – собор Різдва Христового (1718-1755 рр.), що відзначається вишуканістю архітектурного стилю епохи пізнього бароко, та Миколаївська церква (1780 р.), збудована у стилі раннього класицизму з елементами бароко. Під охороною заповідника перебуває і цілий ряд інших, менш відомих пам'яток.

З-поміж споруд міста своєю особливою оригінальністю вирізняється Василівська церква-ротонда (XІІІ ст.), яка належить до пам'яток романського архітектурного стилю і водночас засвідчує новий напрямок у розвитку історії архітектури, коли все більше з'являються невеличкі храми і каплички, у яких значна увага приділяється, насамперед, возвеличенню людської особистості, а не держави. Крім того, унікальність церкви-ротонди виявляється у тому, що її заокруглені виступи, що чергуються між собою, створюють своєрідний зоровий ефект хвиль.

До визначних пам'яток давньоруської архітектури належить Успенський собор (XІІ ст.), який відомий також під назвою Мстиславів храм, оскільки він був збудований волинським князем Мстиславом Ізяславовичем ще у 1160 р. Упродовж століть цей собор перетворився на своєрідний центр духовного і громадського життя Волині, оскільки тут брали шлюб високопоставлені особи, підписувалися відповідні угоди на міждержавному рівні тощо. Дослідники вважають, що за особливостями архітектурного вирішення Успенський собор наближений до київських храмів, тож він був споруджений зодчими, яких було запрошено з київських земель.

Колишній костел Послання Апостолів (1718-1755 рр.) характеризується довершеністю форм і пропорцій, особливо вражає своїми розмірами, перегукуючись своєю величчю з костелами міста Луцька та належить до найбільш визначних пам'яток епохи пізнього бароко. Його було збудовано на прямокутному фундаменті, з двома ризницями та напівкруглим презбітерієм.

Миколаївська церква (1780 р.) у Володимирі-Волинському з'явилася як каплиця св. Йосафата Кунцевича на тому місці, де колись проживала сім'я цього українського святого. Тому каплиця св. Йосафата певний період часу належала греко-католицькій громаді, однак наприкінці XVІІІ ст. її було переосвячено на православний храм св. Миколая.

Відомо, що у 1199 р. тогочасне місто Володимир перетворилося на столицю Галицько-Волинського князівства, важливий економічний та політичний центр Київської Русі. Вже тоді у місті існував добре укріплений княжий дитинець, а також – багато обширних передмість. Структура міста вирізнялася особливостями давньоруського містобудування, причому оборонні споруди дитинця утворювали городище волинського типу. З кінця XІX ст. на території заповідника проводилися археологічні розкопки. У 1988 р. тут відзначили 1000-літній ювілей з моменту першої згадки про місто. За роки незалежності України літописний Володимир перетворився на своєрідну візитну картку Української держави на кордоні з Євросоюзом. Це місто стало пам'яткою архітектури під відкритим небом, у зв'язку з цим тут було створено Державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир", що нараховує 8 пам'яток національного значення та 19 - місцевого значення.

Заповідник розпочав свою діяльність у 2003 р., саме тоді було створено генеральний план його розвитку і виготовлено облікову документацію майже на усі пам'ятки. Упродовж 2005-2007 рр. на території заповідника було відреставровано 12 пам'яток архітектури. Крім того, тут щороку проводяться конференції та круглі столи. Дитинець та його околиці є недостатньо вивченими, тому у 2010 р. тут створили діючу археологічну експедицію, під керівництвом якої було відкрито унікальні знахідки: булли князів, монети часів Пізнього Середньовіччя, фрагменти візантійської кераміки, бойовий ніж тощо. Однак, найвагомішою знахідкою вважаються кам'яні фундаменти фортеці, що мають 4м углиб та залишки стіни однієї з веж замку польського короля Казимира Великого. Згідно з історичними даними, цей замок був збудований ще у другій половині XІV ст. Постала необхідність дослідити залишки фортеці, зберегти від руйнування і перетворити на об'єкт туристичного показу.

Працівники заповідника співпрацють з історико-культурними закладами інших міст. Вони розробили туристично-екскурсійний маршрут "По давньоруських містах" (Галич – Рогатин – Львів – Жовква – Володимир-Волинський).

Заповідник "Стародавній Володимир" є науково-дослідним закладом і культурно-просвітницьким центром, що займається популяризацією культурної спадщини, охороною пам'яток і науковими дослідженнями. Цей заповідник є вагомою складовою частиною туристичної інфраструктури України, про що свідчать численні екскурсії, які тут відбуваються.

Andrij